ЮА "Абсолют"

ЮА "Абсолют" Юридичні послуги національним та міжнародним компані?

Більше 14 років на ринку юридичних послуг України.
Більше 45 досвідчених юристів та адвокатів.
Більше 200 постійних клієнтів.
Більше 5000 виграних судових справ.

З Днем незалежності України 🇺🇦 Проквітання, миру, відновлення!
24/08/2026

З Днем незалежності України 🇺🇦 Проквітання, миру, відновлення!

12 серпня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС розглянув справу № 272/902/24 що...
20/08/2026

12 серпня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС розглянув справу № 272/902/24 щодо покарання за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

Чоловіка засудили за ст. 336 КК України до 3 років позбавлення волі. Він не оспорював свою винуватість, але захист просив застосувати ст. 75 КК України.

Серед обставин, на які посилався захист, були відсутність судимостей, наявність двох неповнолітніх дітей, позитивна характеристика та відсутність обтяжуючих обставин.

Ключовим стало те, що після вчинення кримінального правопорушення чоловік був мобілізований та на момент касаційного розгляду проходив військову службу у ЗСУ.

ВС зазначив, що покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації. При цьому суди повинні враховувати не лише тяжкість правопорушення, а й дані про особу засудженого та його поведінку.

На думку Верховного Суду, проходження військової служби в умовах воєнного стану свідчить про суспільно корисну поведінку, усвідомлення значущості обов’язку із захисту держави та здатність особи до виправлення без ізоляції від суспільства.

Тому реальне позбавлення волі в цій ситуації Суд визнав надмірним і таким, що не відповідає принципу пропорційності.

ВС змінив рішення судів першої та апеляційної інстанцій: чоловіка звільнено від відбування 3-річного покарання з випробуванням на 1 рік на підставі ст. 75 КК України.

Також на нього покладено обов’язки, передбачені ст. 76 КК України, зокрема періодично з’являтися для реєстрації до органу пробації та повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання.

⚖️ Висновок: сама по собі мобілізація не скасовує відповідальності за вже вчинене ухилення. Однак фактичне проходження військової служби після вчинення правопорушення може бути істотною обставиною при вирішенні питання про вид і спосіб відбування покарання.

17-річний юнак зобов’язаний стати на військовий облік призовників. Але якщо він цього не зробив, штраф за ст. 210 КУпАП ...
18/08/2026

17-річний юнак зобов’язаний стати на військовий облік призовників. Але якщо він цього не зробив, штраф за ст. 210 КУпАП на нього накласти не можна.

Причина — спеціальна норма ст. 13 КУпАП. Для осіб віком від 16 до 18 років передбачені спеціальні заходи впливу, визначені ст. 24-1 КУпАП.

Стаття 210 КУпАП, яка встановлює відповідальність за порушення правил військового обліку, не належить до правопорушень, за які неповнолітні відповідають на загальних підставах.

Що потрібно знати 17-річним?

У 2026 році юнаки, яким виповнюється 17 років, мають стати на військовий облік призовників.

Це можна зробити через «Резерв+»:

🔹 авторизуватися через BankID;
🔹 обрати «Стати на облік»;
🔹 підтвердити свої дані;
🔹 після перевірки отримати електронний документ зі статусом «Призовник».

Для тих, хто перебуває за кордоном, також передбачена можливість стати на облік дистанційно через «Резерв+» або дипломатичні установи України.

❗️Важливо: взяття на військовий облік у 17 років не означає мобілізацію.

А що буде після 18 років?

Правова ситуація змінюється. Якщо чоловік не став на облік у 17 років, після досягнення 18 років його можуть взяти на військовий облік автоматично відповідно до передбаченого урядом механізму.

Якщо ТЦК вже виписав штраф 17-річному?

Таку постанову можна оскаржити в суді.

Строк оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення — 10 днів з дня її винесення.

⚖️ Отже: 17-річний повинен стати на військовий облік, але притягнути його до відповідальності за ст. 210 КУпАП на загальних підставах і накласти штраф — не можна.

Наявність маленької дитини не може бути підставою для відмови жінці у працевлаштуванніЧастина перша статті 184 Кодексу з...
17/08/2026

Наявність маленької дитини не може бути підставою для відмови жінці у працевлаштуванні

Частина перша статті 184 Кодексу законів про працю України прямо забороняє відмовляти у прийнятті на роботу жінкам, які мають дітей віком до трьох років, з мотивів, пов’язаних із наявністю дитини.

На практиці це підтвердив випадок на Одещині.

Жінка успішно пройшла співбесіду на посаду продавця-консультанта, і роботодавець уже планував прийняти її на роботу. Однак після того, як з’ясувалося, що вона має малолітню дитину, рішення змінили.

Причина? Роботодавцю потрібен був працівник, який «не відволікатиметься на сімейні обставини» та не братиме лікарняних.

❗️Такі аргументи не є законною підставою для відмови у працевлаштуванні.

Трудове законодавство забороняє необґрунтовану відмову в прийнятті на роботу та дискримінацію у сфері праці. Рішення роботодавця має ґрунтуватися на ділових якостях кандидата — освіті, кваліфікації, досвіді та відповідності вимогам конкретної посади.

Після консультації з інспектором праці роботодавець переглянув своє рішення. У результаті жінку прийняли на роботу та належним чином оформили трудові відносини.

📌 Важливо: наявність дитини не робить жінку «менш зручною» працівницею і не дає роботодавцю права автоматично відмовляти їй у роботі.

Закон захищає працівників від дискримінації — і знати про свої права важливо ще до того, як ви почнете їх відстоювати.

6 серпня 2026 року Верховний Суд у справі № 756/6766/24 розглянув спір про законність звільнення працівниці за прогул пі...
14/08/2026

6 серпня 2026 року Верховний Суд у справі № 756/6766/24 розглянув спір про законність звільнення працівниці за прогул після її заяви про звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП у зв’язку з мобінгом.

Працівниця після зміни керівництва заявляла про зменшення повноважень, позбавлення доплат, недопуск до нарад та психологічний і економічний тиск.

25 березня вона подала заяву про звільнення з 29 березня на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП, посилаючись на мобінг та порушення трудового законодавства.

Роботодавець провів перевірку, яка не підтвердила цих обставин, відмовив у звільненні з цієї підстави та запропонував подати заяву з інших підстав.

Після цього працівниця на роботу не вийшла, нової заяви не подала та не надала доказів поважності причин відсутності. Її звільнили за прогул за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП.

Позиція Верховного Суду

🔹 Мобінг — це систематичні, тривалі та умисні дії або бездіяльність, спрямовані на приниження працівника чи психологічний та/або економічний тиск.

🔹 Законні вимоги роботодавця щодо виконання трудових обов’язків, зміна посади, робочого місця чи оплати праці відповідно до закону не є мобінгом.

🔹 Факт мобінгу має бути підтверджений належними та допустимими доказами. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У цій справі працівниця не довела мобінг. Натомість роботодавець підтвердив, що застосовані до неї заходи були пов’язані з виявленими порушеннями у трудовій діяльності.

Суд також встановив, що після відмови у звільненні працівниця без поважних причин не з’являлася на роботі та не надала пояснень.

ВС нагадав: прогул — це відсутність працівника без поважних причин понад три години протягом робочого дня. При цьому законність звільнення має довести роботодавець.

У справі такими доказами стали акти про відсутність, дані системи контролю доступу, відсутність листків непрацездатності та пояснень працівниці.

Висновок: Верховний Суд визнав мобінг недоведеним, а звільнення за прогул — законним.

Після резонансних випадків, коли військовозобов’язаних батьків доставляли до ТЦК разом із дітьми, актуальним стало питан...
13/08/2026

Після резонансних випадків, коли військовозобов’язаних батьків доставляли до ТЦК разом із дітьми, актуальним стало питання: чи можуть це зробити та як підтвердити право батька на відстрочку?

🔹 Чи можуть доставити батька до ТЦК, якщо він із дитиною?

Сам факт наявності дитини не забороняє перевірку військово-облікових документів чи доставлення до ТЦК. За наявності законних підстав поліція може здійснити адміністративне затримання та доставлення.

Водночас дитина не може залишитися без належного догляду. Поліція має встановити її особу та з’ясувати, хто може про неї подбати. За потреби залучається ювенальна превенція, а дитину можуть передати іншому з батьків, законному представнику, родичам або відповідним службам.

🔹 Коли батько має право на відстрочку?

П. 4 ч. 1 ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає відстрочку, зокрема, для тих, хто самостійно виховує та утримує дитину до 18 років за визначених законом обставин.

⚠️ Самого факту проживання дитини з батьком недостатньо.

Відстрочка може оформлюватися через Резерв+, якщо необхідні відомості є в держреєстрах. Якщо самостійне виховання встановлено рішенням суду — через ЦНАП.

🔹 Що каже Верховний Суд?

У справі №127/1599/25 батько доводив, що сам виховує доньку, оскільки мати перебуває за кордоном і фактично не бере участі в її житті.

Суди зазначили: проживання дитини з батьком та його участь у вихованні ще не доводять невиконання матір’ю батьківських обов’язків.

У справі №725/9013/25 ВС також наголосив: проживання дитини з батьком і навіть нотаріальний договір між батьками самі по собі не підтверджують самостійного виховання.

Доказами можуть бути документи щодо аліментів, утримання, навчання й лікування дитини, листування між батьками, докази фактичного догляду, акти обстеження умов проживання, документи органу опіки тощо. Суд оцінює їх у сукупності.

⚖️ Висновок

Якщо батько просто перебуває з дитиною, це не означає автоматичного звільнення від мобілізаційних заходів.

Якщо він фактично самостійно виховує дитину — варто заздалегідь юридично підтвердити цю обставину та оформити відстрочку.

Розраховувати лише на присутність дитини під час перевірки — ризиковано.

Із 11 серпня 2026 року діє новий пакет валютної лібералізації НБУ. Зміни стосуються як фізичних осіб, так і бізнесу.🔹 Дл...
12/08/2026

Із 11 серпня 2026 року діє новий пакет валютної лібералізації НБУ. Зміни стосуються як фізичних осіб, так і бізнесу.

🔹 Для фізичних осіб:

• купівля безготівкової валюти — до 200 тис. грн/місяць замість 50 тис. грн. У межах ліміту також можна купувати банківські метали та цінні папери іноземних емітентів;

• зняття готівки з валютних рахунків в Україні та за кордоном — до 200 тис. грн/день замість 100 тис. грн;

• оплата товарів і послуг за кордоном із гривневих рахунків — до 200 тис. грн/місяць замість 100 тис. грн. Ліміт можна використовувати і для оренди житла;

• перекази з валютного рахунку за кордон для оплати товарів, робіт і послуг — до 200 тис. грн/місяць;

• ліміт 500 тис. грн/місяць на оплату проживання за кордоном тепер поширюється і на оренду житла. Платити можна не лише карткою, а й переказом, зокрема через SWIFT.

🔹 Для бізнесу:

• зняття готівки з гривневих рахунків в Україні — до 200 тис. грн/день;

• з валютних рахунків в Україні та за кордоном — до 200 тис. грн/день;

• використання гривневих корпоративних карток за кордоном — до 140 тис. грн/місяць;

• оплата товарів, робіт і послуг за кордоном гривневими корпоративними картками — до 400 тис. грн/місяць.

Розрахунки за кордоном валютними корпоративними картками юридичні особи можуть здійснювати без обмежень.

🔹 Благодійність

Для бізнесу також запроваджено додатковий ліміт для прямих благодійних внесків на користь військових частин ЗСУ та Нацгвардії.

Для його використання внески мають бути підтверджені аудиторським звітом компанії «великої четвірки» та відповідними документами.

📌 У НБУ пояснюють зміни прагненням підтримати українців за кордоном, розширити можливості для інвестицій, стимулювати приплив капіталу та ділову активність, а також посилити довіру до банківської системи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 4 серпня 2026 ро...
11/08/2026

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 4 серпня 2026 року у справі № 635/4475/25 розглянув питання, чи потрібно встановлювати в судовому порядку факт смерті громадянина України, який помер на території рф, якщо заявник уже має свідоцтво про смерть, видане компетентним органом цієї держави.

Обставини справи

Дружина громадянина України звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті чоловіка, який помер у Санкт-Петербурзі.

Вона зазначала, що в Державному реєстрі актів цивільного стану відсутні відомості про його смерть, а через припинення міжнародного співробітництва між Україною та рф не має можливості апостилювати російське свідоцтво про смерть.

На її думку, встановлення факту смерті було необхідним для державної реєстрації смерті в Україні, внесення відомостей про припинення шлюбу та реалізації майнових і спадкових прав.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні заяви, оскільки свідоцтво про смерть, видане компетентним органом рф, є чинним на території України.

Позиція Верховного Суду

ВС погодився з висновками судів попередніх інстанцій.

Суд нагадав, що за загальним правилом документи, видані органами іноземних держав, можуть потребувати легалізації або апостиля, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором.

Водночас після зупинення дії Конвенції СНД про правову допомогу 1993 року у відносинах з рф та білоруссю документи, видані на території цих держав, за загальним правилом підлягають засвідченню апостилем відповідно до Гаазької конвенції 1961 року.

Однак Кабінет Міністрів України постановою від 4 лютого 2023 року № 107 встановив спеціальний порядок використання документів, виданих органами держав, які були учасницями Конвенції СНД станом на 24 лютого 2022 року.

ВС зазначив, що в межах цього спеціального порядку свідоцтво про смерть, видане компетентним органом рф, приймається в Україні без апостиля та консульської легалізації.

Отже, окремо встановлювати факт смерті через суд та отримувати українське свідоцтво про смерть у такій ситуації не потрібно.

Громадянин, який має належним чином видане компетентним органом рф свідоцтво про смерть, може використовувати його в Україні у відповідних правовідносинах без додаткового посвідчення.

Висновок

Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні касаційної скарги.

Таким чином, під час воєнного стану свідоцтво про смерть, видане компетентним органом рф, приймається в Україні без апостиля або консульської легалізації відповідно до постанови КМУ № 107. Тому встановлення факту смерті в судовому порядку за наявності такого документа не є необхідним.

Державне підприємство «Інформаційні судові системи» роз’яснило порядок участі в судових засіданнях у режимі відеоконфере...
10/08/2026

Державне підприємство «Інформаційні судові системи» роз’яснило порядок участі в судових засіданнях у режимі відеоконференції через сервіс відеоконференцзв’язку судової влади України.

💻 Для участі в онлайн-засіданні користувача буде перенаправлено на сайт vkz.court.gov.ua.

📌 Важливо: заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції необхідно подати до відповідного суду не пізніше ніж за 5 днів до судового засідання — у порядку, визначеному процесуальним законодавством.

🔹 Якщо реєструєтеся вперше

Необхідно:

Зареєструватися, вказавши електронну пошту та пароль.
Заповнити всі необхідні поля реєстраційної форми.
Перейти за посиланням із листа, який надійде на вказану електронну адресу.
Налаштувати профіль, натиснувши на своє прізвище та ім’я.
У вкладці «ЕЦП» обрати «Зареєструвати новий ЕЦП» та виконати подальші інструкції сервісу.

🔹 Якщо ви вже зареєстровані в EasyCon

Перейдіть на vkz.court.gov.ua та авторизуйтеся за допомогою електронного цифрового підпису.
Відкрийте розділ «Судові засідання (Відеоконференція)».
Якщо конференція ще не розпочалася — очікуйте запрошення від організатора на відповідній сторінці.
Якщо засідання вже триває — знайдіть його у переліку доступних конференцій та натисніть «Увійти до конференції».

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон №2541-IX, який оновлює правила усиновлення, опіки та піклування й ...
06/08/2026

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон №2541-IX, який оновлює правила усиновлення, опіки та піклування й посилює захист прав дітей.

📌 Справи про усиновлення розглядатимуть швидше

Закон встановлює чіткі строки судового розгляду:

• підготовка справи — не більше 5 днів із дня відкриття провадження;
• підготовче засідання більше не проводиться;
• розгляд справи — у розумний строк, але не пізніше 30 днів із дня відкриття провадження;
• апеляційну скаргу на рішення про усиновлення можна буде подати протягом 10 днів.

⚖️ Посилюється захист прав дітей

Під час розгляду справ про усиновлення, позбавлення батьківських прав та відібрання дитини передбачена обов’язкова участь прокурора.

Це має забезпечити додаткові гарантії захисту прав та законних інтересів дітей у суді.

👨‍👩‍👧 Оновлюється система усиновлення та сімейного виховання

Документ уточнює правила обліку:

• дітей, які можуть бути усиновлені;
• кандидатів в усиновлювачі;
• дітей, які можуть бути влаштовані до сімейних форм виховання.

Водночас зберігається заборона посередницької та комерційної діяльності у сфері усиновлення.

🏠 Чіткіші правила для прийомних сімей

Закон деталізує порядок створення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, укладення договорів із прийомними батьками й батьками-вихователями та контроль за їх виконанням.

Також законодавчо закріплюється поняття «сімейні форми виховання». До них належать:

— прийомна сім’я;
— дитячий будинок сімейного типу;
— опіка та піклування.

🏛️ Розмежовано повноваження органів у сфері захисту дітей

Закон визначає повноваження Державної служби України у справах дітей, служб у справах дітей різних рівнів та інших органів.

Вони, зокрема, відповідатимуть за ведення обліків, реалізацію державної політики у сфері усиновлення, координацію роботи та контроль за дотриманням прав дітей.

🏘️ Більше повноважень — органам місцевого самоврядування

Виконавчі комітети міських, селищних і сільських рад визначаються органами опіки та піклування.

Серед їхніх повноважень:

• сімейне влаштування дітей;
• захист житлових і майнових прав;
• представництво інтересів дітей у суді;
• контроль за умовами проживання та виховання дітей у сімейних формах виховання.

Головна мета змін — зробити систему усиновлення та сімейного виховання більш чіткою, швидкою та орієнтованою на захист інтересів дитини.

Address

Катеринославський бульвар, 2, ТДК "Босфор", офіс 610
Dnipro
49044

Opening Hours

Monday 08:30 - 18:30
Tuesday 08:30 - 18:30
Wednesday 08:30 - 18:30
Thursday 08:30 - 18:30
Friday 08:30 - 18:30

Telephone

+380677323882

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when ЮА "Абсолют" posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to ЮА "Абсолют":

Shortcuts

Share

Category