Адвокат Андрей Верба

27/08/2022

У зв’язку з необхідністю відступити від висновку щодо застосування ст. 382 «Невиконання судового рішення» КК у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні ВС, та з метою забезпечення єдності судової практики щодо встановлення того, чи є суб’єктом злочину, передбаченого ст. 382 КК, особа, до якої рішенням суду застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, виконання якого покладається на органи НП, кримінальне провадження передано на розгляд ОП

УХВАЛА 13 ЛИПНЯ 2022 РОКУ СПРАВА № 464/4690/20 ПРОВАДЖЕННЯ № 51-212 КМ22 ВЕРХОВНИЙ СУД КОЛЕГІЄЮ СУДДІВ ТРЕТЬОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ

Обов`язковість судового рішення, згідно зі ст.129 Конституції України, є однією з основних засад судочинства.

Як установлено у ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати, а саме постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 390/757/16-к (провадження № 51-1734 км 18), в якій зазначено, що диспозиція ч. 1 ст. 382 КК передбачає відповідальність, зокрема, за невиконання судового рішення особою (суб`єктом злочину), яка повинна його виконати, а не особою, яка повинна відбути покарання, та зробити висновок про те, що: 1) суб`єкт кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК, може бути як спеціальним, так і загальним; питання про визнання особи суб`єктом цього кримінального правопорушення необхідно вирішувати диференційовано з урахуванням конкретних фактичних обставин кримінального провадження 2) позбавлення спеціального права на підставі рішення суду, зокрема, права керування транспортними засобами, одночасно припиняє подальшу діяльність та реалізацію вказаного права особою, до якої застосовано цей вид адміністративного стягнення; 3) невиконання судового акта особою, щодо якої ухвалено рішення суду, що набрало законної сили, яка згідно такого рішення зобов`язана його виконати в частині відбування адміністративного стягнення, тим самим умисно вчиняє діяння, спрямовані на невиконання рішення суду, посягаючи на суспільні відносини у сфері правосуддя.

Керуючись ч. 2 ст. 434-1, ст. 434-2 КПК України, Суд

постановив:

Кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, Яворського С. М. на ухвалу Львівського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

24/08/2022

ВИКОНАВЧІ НАПИСИ НАРАЗІ ВСЬО

📚24.08.2022 року опубліковано Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності приватних виконавців та примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану» від 27 липня 2022 року № 2455-IX (http://www.golos.com.ua/documents/z-2455-ix.pdf).

📒Законом України № 2455-IX, зокрема, передбачено, що:

♻️ зупиняється у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень, боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України. Дія заборони, встановленої абзацом дванадцятим цього пункту, не поширюється на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб'єкти, визначені в абзаці дванадцятому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення;

🔴забороняється у період дії воєнного стану примусове виконання виконавчих написів нотаріусів;

❗️у період дії воєнного стану постанова або інший процесуальний документ (або їх частина), винесені у виконавчому провадженні приватним виконавцем, якщо вони суперечать вимогам законодавства щодо примусового виконання рішень, можуть бути скасовані за зверненням сторони виконавчого провадження або особи, права якої порушені, постановою керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, або особи, що виконує його обов'язки, крім випадків, якщо наявна інформація про судове провадження, ініційоване особою, яка подала звернення, у зв'язку із спором між тими самими сторонами з такого самого предмета і з тієї самої підстави. Банкам чи іншим фінансовим установам така постанова направляється поштою або на офіційну електронну адресу, а також може бути вручена під розписку;

📍у період дії воєнного стану приватний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи, за умови наявності об'єктивних підстав, має право своєю постановою скасувати постанову чи інший процесуальний документ (або їх частину), винесені ним у виконавчому провадженні.

‼️Закон України № 2455-IX набирає чинності 25.08.2022 року.

23/08/2022

З ПОСТАНОВИ ВЕРХОВНОГО СУДУ ВІД 12 СІЧНЯ 2022 РОКУ У СПРАВІ № 640/15771/19 (ПРОВАДЖЕННЯ № 61-11061СВ21)

Надання послуг з організації вступу до вищих навчальних закладів для здобуття професійної освіти, щодо підготовки документів для поїздки на навчання до навчального закладу за кордоном, вступ до навчального закладу за кордоном та консультації із цих питань є особливими обставинами, щодо яких передбачено стягнення додаткових витрат із батьків на утримання дитини відповідно до положень статті 185 СК України.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/102562594.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

18/08/2022

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

ПОСТАНОВА 26 ЛИПНЯ 2022 РОКУ CПРАВА № 922/2567/21 ВЕРХОВНИЙ СУД У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині 3 статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити: чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, значності прострочення виконання, наслідки порушення зобов`язання, відповідність/невідповідність розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінку винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 29.09.2020 у справі №909/1240/19 (909/1076/19), від 24.12.2020 №914/1888/19, від 26.01.2021 №916/880/20, від 23.01.2021 №921/580/19, від 26.01.2021 №916/880/20.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: