СМАРТ ЮРИСТ

18/04/2022

24/02/2021

🔎 https://news.dtkt.ua/law/appeal/67722
📌Якщо інформація була корисною ставте 👍 та поширюйте її серед друзів.

21/12/2020

Особа має право на стягнення компенсації моральної шкоди згідно зі ст. 23 ЦК України в будь-якому випадку – Василь Крат

Про це суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Василь Крат розповів на правовому практикумі на тему «Практика Верховного Суду у справах про компенсацію моральної шкоди». Захід, який відбувся 18 грудня 2020 року, організовано журналом «Право України» та юридичним порталом «Ratio Desidendi».

Доповідач зазначив, що донедавна складалася судова практика, відповідно до якої моральна шкода компенсувалася виключно у випадках, коли це передбачено законом або договором. Подібну практику сформував Верховний Суд України, а Верховний Суд до листопада 2019 року розглядав можливість компенсації моральної шкоди залежно від того, чи має особа, право якої порушено, статус споживача, і в разі наявності такого статусу вважав, що Закон України «Про захист прав споживачів» передбачає можливість компенсації моральної шкоди. При цьому не визнавалося, що ст. 23 ЦК України може прямо застосовуватися до будь-яких відносин.

13 листопада 2019 року колегія КЦС ВС постановила ухвалу, якою передала справу № 216/3521/16-ц на розгляд Великої Палати ВС. Вона мотивована тим, що ст. 23, п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України дозволяють компенсацію моральної шкоди в будь-яких правовідносинах.

Оскільки, по-перше, структурно норми цивільного законодавства щодо відшкодування збитків і майнової шкоди (ст. 22), з одного боку, та компенсації моральної (немайнової) шкоди (ст. 23), з другого боку, інтегровані у ЦК України абсолютно ідентичним способом, це зумовлює висновок, що визнання можливості відшкодування збитків та майнової шкоди безпосередньо на підставі статей 22, 611, 1167 ЦК України, чому практика правозастосування дає численні приклади, не можна залишатися послідовним і забезпечувати єдність підходів до тлумачення норм чинного законодавства, відмовляючи у відшкодуванні моральної шкоди безпосередньо на підставі приписів статей 23, 611, 1167 ЦК України.

По-друге, тлумачення ст. 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи. Натомість у судовій практиці ВСУ та ВП ВС сформовано підхід, за яким моральна шкода за порушення договору не може бути компенсована, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором (зокрема, постанови ВСУ від 6 червня 2012 року у справі № 6-49цс12 , від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1790цс15, постанова ВП ВС від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц (провадження № 14-64цс19)).

Тому в ухвалі від 13 листопада 2019 року у справі № 216/3521/16-ц колегія КЦС ВС зазначила наступне. Очевидно, що різний підхід до стягнення збитків та компенсації моральної шкоди і, відповідно, різні умови для застосування статей ЦК України (зокрема, 22 і 23), не можуть розглядатися в контексті динамічного розвитку судової практики і забезпечити розумну передбачуваність судових рішень. Колегія суддів вважає, що компенсація моральної шкоди за порушення цивільно-правового договору може бути стягнута на підставі ст. 23 ЦК України навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено і таких вказівок не містять норми ЦК України чи іншого закону, що регулюють відповідний вид договору.

Розглянувши справу № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19), ВП ВС у постанові від 1 вересня 2020 року зробила такий висновок щодо застосування норм права: «Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб’єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення – право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства».

Василь Крат назвав цю постанову ВП ВС епохальною, оскільки зроблено категоричний висновок, що особа має право на компенсацію моральної шкоди, якщо відбулося порушення її цивільного права й було завдано моральної шкоди, незалежно від того, чи є окремі спеціальні норми. Наприклад, відповідну компенсацію тепер можна вимагати за порушення договорів позики чи найму.

Також доповідач розповів про стягнення компенсації моральної шкоди при порушенні немайнових прав, при стягненні заборгованості з виплати пенсії, при проходженні публічної служби, у податкових правовідносинах. Він торкнувся й питань позовної давності для вимоги про стягнення компенсації моральної шкоди, судового збору за вимогу про стягнення компенсації моральної шкоди та ін.

Із презентацією Василя Крата можна ознайомитися тут bit.ly/34xGmUl.

Відео практикуму можна переглянути за посиланням bit.ly/3rh8nJr.

Ratio Decidendi : Юридичний портал
Юридичний журнал "Право України"
#КЦС
#ВерховнийСуд
#ВеликаПалата

21/07/2020

Вже незабаром можна буде скористатися оновленим ЄДР💥

З 05 по 16 серпня 2020 року відбуватиметься впровадження в промислову експлуатацію оновленого програмного забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

❗️У зв’язку з тим, що відбуватиметься перенесення даних зі старого реєстру до нового, доступ реєстраторів до ЄДР з 07 серпня буде відсутній. Документи на реєстрацію НЕ прийматимуться з 00 годин 05 серпня, а документи, подані до цього часу, повинні бути опрацьовані до 18 години 07 серпня.

Просимо вибачити за тимчасові незручності та запланувати проведення реєстраційних дій (реєстрацію юридичних осіб та ФОП, зміну директора, внесення змін до зареєстрованих даних тощо) до 05 серпня або ж після 16 серпня 2020 року.

Детальніше про оновлений ЄДР та його переваги за посиланням: https://bit.ly/2CxbZm2

Denis Malyuska Evgeniy Gorovets

14/07/2020

Казино, букмекери, зали гральних автоматів. Рада легалізувала азартні ігри — головне з закону!🇺🇦❗️☝️

🇺🇦Сьогодні парламент 248 голосами ухвалив проект закону 2285-д про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор. На його розгляд у другому читанні знадобилося декілька засідань, оскільки нардепи подали майже 3,5 тиячі поправок.

Після вступу закону в силу в Україні буде дозволена діяльність казино та букмекерських пунктів (у тому числі в мережі інтернет), залів гральних автоматів та організація онлайн-покеру. До азартних ігор в казино парламент відніс рулетку, ігри в карти (зокрема покер) та в кості, а також ігри на гральних автоматах. Букмекерська діяльність — це проведення парі (букмекерських парі та парі тоталізатора).

❗️«Визначені цією частиною види діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор на території України можуть проводитись виключно за наявності у суб'єкта господарювання відповідних передбачених цим законом ліцензій із використанням сертифікованого відповідно до цього закону та підключеного до Державної системи онлайн-моніторингу грального обладнання та онлайн-систем організаторів азартних ігор», — йдеться в документі.

❗️В законі вказано, що лотереї, спортивний покер, більярд та боулінг до азартних ігор не належать.

За підрахунками профільного комітету, в бюджет від легалізації азартних ігор в перший рік надійде від 2,5 до 4 млрд грн. В законі про держбюджет-2020 передбачено надходження від ліцензій в розмірі 4,4 млрд грн, які будуть спрямовані в спецфонд. Все, що перевищить цю суму, піде на субвенцію місцевим бюджетам на фінансування різних освітніх і медичних програм.

Де та як працюватимуть казино
❗️Казино можна буде розміщувати в:

👉готелях категорії «п'ять зірок» з номерним фондом не менше 100 номерів (для Києва — не менше 150 номерів);
👉заміських комплексах відпочинку з двох або більше будівель загальною площею не менше 10 тисяч кв. метрів з обов’язковим оснащенням готелем категорії «пять зірок»;
👉спеціальних територіальних гральних зонах, створених за рішенням Кабміну.

Голова підкомітету з питань організації та оподаткування грального бізнесу комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Олег Марусяк («Слуга народу») на засіданні парламенту відзначив, що в Україні є приблизно 380 готелів, яким присвоєно категорії. З них п’ятизіркових — не більше 50.

Територіальною спеціальною гральною зоною може бути територія за межами населених пунктів; територія населених пунктів поза межами житлових районів; територія, що потребує додаткового стимулювання її соціально-економічного розвитку. Всього Кабмін може створити не більше п’яти таких зон.

❗️Термін виплати виграшу закладами казино не може перевищувати 30 днів з дати звернення гравця.

❗️Ліцензія на діяльність казино видається на п’ять років (сума сплачується щорічно рівними частинами).
👉Для Києва плата є еквівалентною 60 тис. мінімальних заробітних плат на 1 січня відповідного року (283,4 млн грн в 2020 році), для інших населених пунктів та за межами населених пунктів — 30 тис. мінімальних заробітних плат (141,7 млн грн).

Щорічна плата за кожну ліцензію на гральний стіл становить 175 мінімальних зарплат (826,5 тис. грн) за один гральний стіл з кільцем рулетки та 90 мінімальних зарплат (425 тис. грн) за один гральний стіл без кільця рулетки. Щорічна плата за ліцензію на гральний автомат — шість мінімальних зарплат (28,3 тис. грн).

Ліцензія на діяльність казино у мережі інтернет видається теж на п’ять років. Щорічна плата складає 6 500 мінімальних зарплат (30,7 млн грн). Вона не передбачає можливість проводити ігри в покер. Для цього потрібна окрема ліцензія.

Передбачена також можливість отримати інвестиційну ліцензію на діяльність казино за умови будівництва заявником готельного комплексу категорії «п'ять зірок» з номерним фондом не менше 150 номерів (для Києва — не менше 200). Вона видається безкоштовно на 10 років, але за окремі ліцензії на всі гральні столи та гральні автомати потрібно буде платити за загальними правилами.

Діяльність букмекерів
Букмекерські пункти будуть розміщуватися в готелях 3−5 зірок з номерним фондом не менше 25 номерів (для Києва — не менше 50 номерів), а також на іподромах. Загальна площа приміщення букмекерського пункту повинна становити не менше 50 квадратних метрів.

Організаторам букмекерської діяльності заборонено приймати ставки на події та ігри, що мають ознаки лотереї; на віртуальні події та ігри; на події, результат яких визначається за допомогою генератора випадкових чисел; на події, що мають ознаки посягання на державний суверенітет і територіальну цілісність України, морально-етичні норми суспільства, конституційні права громадян. Термін виплати виграшу не має перевищувати десяти робочих днів.

Ліцензія на проведення букмекерської діяльності (в букмекерському пункті та в мережі інтернет) видається на п’ять років за 30 тис. мінімальних заробітних плат (141,7 млн грн). Щорічний розмір плати за ліцензію на букмекерський пункт становить 30 мінімальних зарплат (141,7 тис. грн).

Зали гральних автоматів
Їх можна розміщувати в готелях категорій 3−5 зірок з номерним фондом не менше 25 номерів (для Києва — не менше 50 номерів). Площа приміщення залу гральних автоматів повинна становити не менше 300 квадратних метрів. Їх не можна відкривати у населених пунктах з населенням менше 10 тис. осіб. Термін виплати виграшу не може перевищувати 30 днів.

Ліцензія на проведення азартних ігор в залах гральних автоматів видається також на п’ять років за 7 500 мінімальних зарплат (35,4 млн грн). Щорічна плата за ліцензію на гральний автомат становить шість мінімальних зарплат (28,3 тис. грн) за один гральний автомат.

В одному залі гральних автоматів має бути не менше 50 таких автоматів. Одна ліцензія дозволяє розмістити 250 гральних автоматів.

Ліцензія на проведення азартних ігор в покер в мережі інтернет видається на п’ять років за 5 000 мінімальних заробітних плат (23,6 млн грн).

Новий регулятор
За законом, Кабмін створить уповноважений орган — Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей. Вона складатиметься з голови та шести членів, яких обиратимуть на конкурсі. Призначати та звільняти їх буде уряд.

Стати головою та членами Комісії зможуть громадяни України, які мають вищу освіту (у сфері публічного управління та адміністрування, економічну або юридичну), бездоганну ділову репутацію, загальний стаж роботи не менше семи років (з них досвід роботи на керівних посадах — не менш як три роки), а також вільно володіють державною мовою. Строк повноважень становить чотири роки. Одна людина не може бути членом Комісії більше двох строків підряд. На засіданнях органу мають бути присутніми не менше п’яти членів. Рішення приймаються більшістю голосів.

Новий орган розроблятиме ліцензійні умови та видаватиме ліцензії (передбачено 11 видів). Затверджувати ліцензійні умови буде Кабмін. Одна ліцензія дає право використовувати тільки один бренд організатора азартних ігор.

Комісія буде також формувати ряд нових реєстрів, зокрема реєстри організаторів казино, онлайн-казино, букмекерської діяльності, азартних ігор у залах гральних автоматів, гри в онлайн-покер, а також реєстр осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх. Усі реєстри, за винятком останнього, будуть відкритими та публікуватимуться на сайті регулятора.

Крім цього, Комісія має створити виключний перелік грального обладнання, яке підлягає обов’язковій сертифікації, і перелік тих, хто може проводити сертифікацію. Забороняється використовувати несертифіковані гральні автомати та автомати, які випущені до 2019 року.

Щоб регулятор міг контролювати діяльність в сфері азартних ігор, буде створена Державна система онлайн-моніторингу. Організатори азартних ігор зобов’язані підключити до неї гральне обладнання, в тому числі онлайн-системи. В систему поступатиме інформація про всі прийняті та повернуті ставки, виплачені виграші, валовий дохід організатора азартних ігор. Усі операції в системі повинні фіксуватись у режимі реального часу із зазначенням моменту її здійснення (до секунд).

Проте Державна система онлайн-моніторингу почне працювати не раніше, ніж через два роки після набрання законом чинності. Після введення системи в експлуатацію у організаторів азартних ігор буде шість місяців, щоб підключити до неї гральне обладнання.

До запуску Державної системи онлайн-моніторингу щорічну рівну частину плати за ліцензію на провадження букмекерської діяльності, діяльності онлайн-казино та щорічну плата за гральний автомат потрібно буде сплачувати у потрійному розмірі.

Хто може бути організатором азартних ігор в Україні
Згідно з законом, організатором азартних ігор може бути виключно юридична особа — резидент України зі статутним капіталом не менше 30 млн грн (грошовими коштами). Бенефіціарами такої юрособи не можуть бути резиденти Росії. Вона не може ними прямо чи опосередковано контролюватися.

Також організатором азартних ігор не можуть бути банки та інші фінансові установи; неприбуткові організації; юридичні особи, яким суд заборонив займатися проведенням азартних ігор.

Організатор зобов’язаний оформити цільовий банківський депозит чи банківську гарантію здійснення виплати виграшів на суму 7 200 мінімальних зарплат (в 2020 році - 34 млн грн). Працювати в закладах казино, букмекерських пунктах, залах ігрових автоматів можуть лише люди у віці від 21 року.

⚡️У законі також вказано, що організатори азартних ігор не можуть пропонувати або давати гравцям безкоштовно чи в якості винагороди алкогольні напої, пиво, слабоалкогольні напої чи тютюнові вироби. Крім цього, заборонено приймати ставки у кредит (крім оплати ставки кредитними або дебетовими картками), надавати гравцям позики для участі у грі, розміщувати у гральних закладах банківські та кредитні установи, ломбарди, банкомати, пункти обміну валют.

❗️Хто не зможе грати в азартні ігри
Згідно з законом, гравцями не можуть бути:

недієздатні та обмежено дієздатні особи;
особи, які не досягли 21 року;
особи, які відповідно до законодавства мають відповідні обмеження;
особи, які перебувають в стані наркотичного чи алкогольного сп’яніння;
особи, визнані адміністрацією закладу небажаними;
особи, внесені до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх.
Кожен зможе самостійно обмежити себе в участі в азартних іграх на строк від шести місяців до трьох років. Для цього потрібно особисто подати будь-якому організатору азартних ігор або Комісії заяву про самообмеження та пред’явити документ, що посвідчує особу. Людину, що подала таку заяву, внесуть в Реєстр осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх. Відкликати заяву про самообмеження не можна.

❗️Суд⚖️ може заборонити людині відвідувати гральні заклади на строк від шести місяців до трьох років, якщо вона «завдає шкоду самому собі і/або своїй сім'ї через приведення до тяжкого матеріального стану».

⚡️Тимчасово (до винесення рішення суду, але не більше ніж на шість місяців) внести особу в реєстр може також Комісія за заявою членів сім'ї першого ступеня споріднення або законних представників. Регулятор може задовольнити заяву членів сім'ї, якщо:

людина витрачає на азартні ігри більше, ніж її особистий дохід;
її борги перевищують 100 прожиткових мінімумів (211,8 тис. грн на момент ухвалення закону);
вона не платить аліменти більше трьох місяців;
особа або члени її сім'ї отримують житлову субсидію чи пільги на сплату житлово-комунальних послуг.
Організатори азартних ігор мають проводити ідентифікацію відвідувачів на підставі оригіналу документа, що посвідчує особу та підтверджує вік (збір інформації про ПІБ, вік, наявність або відсутність особи в Реєстрі осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх). Вторинна ідентифікація може здійснюватися на підставі ідентифікаційної картки гравця.

Відповідальність за порушення
За порушення положень закону передбачено фінансові санкції. Максимальний розмір штрафу — 1000 мінімальних зарплат (4,7 млн грн). Фінансові санкції застосовуються за рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, яке може бути оскаржене в суді.

❗️Рада також передбачила адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення закону. Наприклад, організація азартних ігор без ліцензії або проведення лотерей особою, яка не має статусу оператора лотерей, є кримінальним правопорушенням і карається штрафом в розмірі 10−40 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 тис. грн — 680 тис. грн). Правоохоронцям, які «умисне з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб» не вжили заходів для припинення незаконного проведення азартних ігор та лотерей, загрожує позбавлення волі на строк від шести до восьми років.
nv.ua

25/05/2020

⚡️Мін’юст🇺🇦 затвердив нові форми заяв для державної реєстрації❗️

З метою спрощення реєстраційної процедури, забезпечення зручного та інтуїтивного пошуку необхідної форми заяви, полегшення та прискорення процесу заповнення відповідних документів Міністерством юстиції України було затверджено нові форми заяв, що подаються для державної реєстрації –вони почнуть діяти з 1 червня 2020 року (наказ ⚖️🇺🇦Міністерства юстиції України від 19 травня 2020 року № 1716/5 «Про оновлення форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», зареєстрований в Міністерствіюстиції України 20 травня 2020 року за № 454/34737).

❗️Важливо, що замість нинішніх 24-х форм заяв з 1 червня 2020 року буде використовуватися лише дев'ять – вони згруповані переважно за видом особи, щодо якої проводяться реєстраційні дії.

Відтепер, незалежно від дій, які необхідно провести, наприклад, щодо фізичної особи - підприємця (реєстрація фізичної особи підприємцем, включення відомостей про фізичну особу - підприємця до реєстру, зміни відомостей чи припинення), завжди подається одна затверджена форма заяви.

❗️Основні правила оформлення заяв, що подаються для державної реєстрації,такі:
1) заява заповнюється друкованими літерами;
2) якщо певна сторінка заяви не заповнюється через відсутність відомостей, що містяться на ній, така сторінка не підписується заявником і не подається;
3) друк заяви може здійснюватися з обох сторін аркуша;
4) при обранні певних полів у заяві проставляється знак «V» або інший подібний знак, що свідчитиме про обрання певного поля;
5) відомості про кінцевого бенефіціарного власника засновника юридичної особи заповнюються та в подальшому оновлюються виключно у разі наявності серед засновників/учасників юридичної особи іншої юридичної особи;
6) відомості про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи чи засновника юридичної особи під час державної реєстрації змін чи реорганізації юридичної особи заповнюються виключно у разі, коли такі відомості потребують оновлення у зв’язку з певними змінами відомостей про таких кінцевих бенефіціарних власників;
7) заповнення у заяві більше відомостей, ніж необхідно, не заборонено та не є підставою для зупинення розгляду документів (наприклад, для державної реєстрації припинення юридичної особи окрім обов’язкового внесення відомостей про ідентифікаційний
код заявником може бути внесено відомості про організаційно-правову форму та назву. Аналогічно і при державній реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем).

☝️Звертаємо увагу❗️, що відомості про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи чи засновника юридичної особи подають та в подальшому оновлюють усі юридичні особи, крім політичних партій, структурних утворень політичних партій, професійних спілок, їх об’єднань, організацій профспілок, передбачених статутом профспілок та їх об’єднань, творчих спілок, місцевих осередків творчих спілок, організацій роботодавців, їх об’єднань, адвокатських об’єднань, торгово-промислових палат, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій.

☝️Увага❗️Подання заяв в частині обрання спрощеної системи оподаткування та/або добровільної реєстрації як платника податку на додану вартість та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій здійснюється з дня розміщення на вебсайті Міністерства юстиції України відповідного оголошення про можливість обрання спрощеної системи оподаткування та/або добровільної реєстрації як платника податку на додану вартість та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій шляхом заповнення відповідних сторінок заяв. Іншими словами, з 1 червня 2020 року заяви у зазначеній частині «не працюватимуть» – потрібно дочекатися спеціального оголошення Мін'юсту. До появи такого оголошення як і раніше, у разі виявлення заявником бажання обрати спрощену систему оподаткування та/або зареєструватися платником податку на додану вартість та/або включитися до Реєстру неприбуткових установ та організацій слід подавати окрему реєстраційну заяву.

⚡️Внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостей про номер телефону та/або адресу електронної пошти засновника/учасника, керівника чи члена керівного органу юридичної особи буде здійснюватися після доопрацювання програмних засобів цього реєстру.

☝️Для завантаження форм заяв у форматі Excel, які зручні для заповнення в електронному вигляді та подальшого їх роздрукування, тисніть сюди.(https://minjust.gov.ua/m/formi-zayav-u-sferi-derjavnoi-reestratsii-yuridichnih-osib-fizichnih-osib-pidpriemtsiv-ta-gromadskih-formuvan-6772)

☝️Для завантаження форм заяв у форматі PDF, які зручні як для заповнення в електронному вигляді та подальшого їх роздрукування, так і для роздрукування та подальшого їх заповнення від руки, тисніть сюди.(https://minjust.gov.ua/m/formi-zayav-u-sferi-derjavnoi-reestratsii-yuridichnih-osib-fizichnih-osib-pidpriemtsiv-ta-gromadskih-formuvan-6772)
☝️Форми заяв, які діють до 1 червня 2020 року, можна завантажити тут(https://minjust.gov.ua/m/formi-zayav-u-sferi-derjavnoi-reestratsii-yuridichnih-osib-fizichnih-osib-pidpriemtsiv-ta-gromadskih-formuvan-6770).

22/04/2020

Карантин продовжено до 11 травня

Уряд продовжив карантин до 11 травня. Лише після цієї дати почнеться поетапне зняття або послаблення обмежень.

«Моделювання аналітиків НАН України та дані МОЗ свідчать про те, що ми ще не пройшли пік захворюваності і він може настати на початку травня. Виходячи з цього, Уряд ухвалив рішення про продовження карантину до 11 травня», – зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

В Уряду є чіткий план виходу з карантину, який складається з 5 етапів.

Розпочати його реалізацію можна буде лише за умови сприятливої епідемічної ситуації.

Денис Шмигаль також зазначив, що Уряд розуміє, що людям і бізнесу зараз непросто: «Тому ми впроваджуємо низку заходів, спрямованих на підтримку українців. Зокрема, збільшуємо виплати по безробіттю, розширюємо програми підтримки бізнесу і фактично впроваджуємо кредитні канікули, підвищуємо пенсії, створюємо нові робочі місця вже сьогодні».

Більш детально про дорожню карту виходу з карантину, збільшення кількості тестувань на коронавірус та запровадження Е-контролю самоізоляції ➡️ https://bit.ly/3bvbHs6

#УрядУкраїни #КабінетМіністрів

18/03/2020

Сьогодні Рада внесла ряд змін у порядок оподаткування та сплати ЄСВ для підтримки бізнесу у ці складні часи🦠.https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/412161.html

22/10/2019

❗️Законы о применении РРО и кэшбэке официально опубликованы.❗️
📞⚖️
⚡️Законы относительно применения регистраторов расчетных операций ФОПами и относительно кэшбэка были официально опубликованы в газете "Голос України" 🇺🇦19 октября.⚡️

Закон № 128-IX "О внесении изменений в Закон Украины "О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг" и другие законы Украины относительно детенизации расчетов в сфере торговли и услуг" имеет особый порядок вступления в силу. Он вступает в силу через шесть месяцев со дня опубликования (19 апреля 2020 года). Определенные положения вступают в силу со дня, следующего за днем опубликования Закона, а некоторые - с 1 октября 2020 года.

В Законе закрепляется:

👉внедрение программных РРО, что предоставляет субъекту хозяйствования право выбирать классический или программный РРО в зависимости от его потребностей и финансовых возможностей. Программные РРО будут обеспечивать единовременное занесение для долгосрочного хранения на фискальном сервере контролирующего органа и многократное считывание и невозможность изменения итоговой информации об объеме расчетных операций, выполненных в наличной и/или в безналичной форме (с применением электронных платежных средств, платежных чеков, жетонов и т. п.), или об объеме операций по торговле валютными ценностями в наличной форме;

👉упрощение процедуры регистрации РРО - проведение ее средствами Электронного кабинета без подачи регистрационных документов, а только путем получения фискального номера, идентифицирующего программный РРО, в информационной системе контролирующего органа;

👉 фискализация расчетных операций, которые проводятся через программные РРО, на фискальном сервере контролирующего органа;

👉 внедрение технологий защиты данных о проведенных расчетных операциях, отвечающих Закону "Об электронных доверительных услугах";

👉 повышение ответственности за нарушение установленного порядка проведения расчетных операций при осуществлении торговой деятельности и предоставлении услуг путем внедрения источника возмещения покупателям (потребителям) части штрафных санкций, примененных по их обращениям.

На период выхода из строя РРО и его ремонта или в случае временного, не больше 7 рабочих дней, отключения электроэнергии проведение расчетных операций осуществляется с использованием КУРО и расчетной книги или с применением должным образом зарегистрированного резервного РРО. На период выхода из строя программного РРО расчетные операции не проводятся до момента устранения неисправностей.

На период отсутствия связи между программным РРО и фискальным сервером контролирующего органа расчетные операции проводятся в режиме офлайн, который может длиться не больше 36 часов, с созданием электронных расчетных документов, которым присваиваются фискальные номера из диапазона фискальных номеров, сформированных фискальным сервером контролирующего органа. Субъект хозяйствования может использовать фискальные номера из диапазона таких номеров, сформированных фискальным сервером контролирующего органа, не больше 168 часов в течение календарного месяца.

В течение часа после установления связи с фискальным сервером контролирующего органа необходимо передать копии созданных программным РРО расчетных документов с присвоенными им в режиме офлайн фискальными номерами на фискальный сервер контролирующего органа. Такие расчетные документы должны быть переданы до момента передачи электронного фискального отчета, электронного фискального отчетного чека за день, когда были сформированы такие расчетные документы. В программном РРО такие документы должны храниться до момента получения от контролирующего органа подтверждения о доставке расчетных документов.

❗️Штрафы будут увеличиваться постепенно, с учетом переходного периода:

до 1 октября 2020 года:

штрафы за невыдачу чека 10 % (за первое нарушение) и

50 % (за каждое последующее) стоимости товара, после этой даты - 100 - 150 % соответственно.

В Законе прописана процедура учета товаров. В частности, субъекты хозяйствования, осуществляющие расчетные операции в наличной и/или в безналичной форме (с применением электронных платежных средств, платежных чеков, жетонов и т. п.) при продаже товаров (предоставлении услуг) в сфере торговли, общественного питания и услуг, а также операции по приему наличности для дальнейшего ее перевода, обязаны, среди прочего вести учет товарных запасов, продавать только те товары (услуги), которые отражены в таком учете.

При этом субъект хозяйствования обязан предоставить контролирующим органам в ходе проведения проверки документы (в бумажной или электронной форме), подтверждающие учет и происхождение товаров, на момент проверки находящихся в месте продажи. Такие требования не распространяются на ФОПов, являющихся плательщиками единого налога и не зарегистрированных плательщиками НДС (кроме тех, которые осуществляют деятельность по реализации технически сложных бытовых товаров, подлежащих гарантийному ремонту, а также лекарственных средств и изделий медицинского назначения, ювелирных и бытовых изделий из драгоценных металлов, драгоценных камней, драгоценных камней органогенного образования и полудрагоценных камней).

Закон № 129-IX "О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно детенизации расчетов в сфере торговли и услуг" предусматривает внесение изменений в Налоговый кодекс. Он также вступает в силу через шесть месяцев со дня опубликования, кроме определенных положений, которые вступают в силу с 1 октября 2020 года, с 1 января 2021 года и дня, следующего за днем опубликования Закона.

❗️С 1 января 2021 года повышается годовой лимит дохода для второй группы плательщиков единого налога с нынешних 1,5 млн грн до 2,5 млн грн.

❗️До 1 октября 2020 года РРО и/или программные РРО не применяются плательщиками единого налога 2 - 4 групп (ФЛП) независимо от выбранного вида деятельности, объем дохода которых в течение календарного года не превышает 1 млн грн, кроме, тех которые осуществляют:

👉реализацию технически сложных бытовых товаров, подлежащих гарантийному ремонту;

👉реализацию лекарственных средств, изделий медицинского назначения и предоставления платных услуг в сфере здравоохранения.

С 1 октября 2020 года до 1 января 2021 года РРО и/или программные РРО не применяются плательщиками единого налога 2 - 4 групп (ФЛП), объем дохода которых в течение календарного года не превышает 1 млн грн, независимо от выбранного вида деятельности, кроме тех, которые осуществляют:

👉реализацию товаров (предоставление услуг) через сеть Интернет;

👉реализацию технически сложных бытовых товаров, подлежащих гарантийному ремонту;

👉реализацию лекарственных средств, изделий медицинского назначения и предоставление платных услуг в сфере здравоохранения;

👉реализацию ювелирных и бытовых изделий из драгоценных металлов, драгоценных камней, драгоценных камней органогенного образования и полудрагоценных камней;

👉розничную торговлю бывшими в употреблении товарами в магазинах (группа 47.79 КВЭД);

👉деятельность ресторанов, кафе, ресторанов быстрого обслуживания, если такая деятельность является иной, чем определенная п. 11 ст. 9 Закона о РРО;

👉деятельность туристических агентств, туристических операторов;

👉деятельность гостиниц и подобных средств временного размещения (группа 55.10 КВЭД);

👉реализацию текстиля (кроме реализации за наличные средства на рынках), деталей и принадлежностей для автотранспортных средств в соответствии с перечнем, утверждаемым Кабмином.

❗️В случае превышения плательщиком единого налога 2 - 4 групп (ФЛП) в календарном году объема дохода 1 млн грн, применение РРО и/или программного РРО для такого плательщика единого налога обязательное. Применение РРО и/или программного РРО начинается с первого числа первого месяца квартала, следующего за возникновением такого превышения, и продолжается во всех следующих налоговых периодах в течение регистрации субъекта хозяйствования в качестве плательщика единого налога.

❗️Кэшбэк заработает с 1 октября 2020 года. С этого момента покупатели смогут пожаловаться на выданные с нарушениями чеки - однако сумма покупки должна составлять больше 850 грн. Пожаловаться можно будет исключительно через Электронный кабинет налогоплательщика (пройдя электронную идентификацию с использованием квалифицированной электронной подписи). Компенсировать соответствующую сумму будут за счет штрафных санкций (их применят по результатам проверки жалобы). Компенсация будет составлять 100 % стоимости приобретенных товаров. Платить налоги с компенсации будет не нужно.

Законы о применении РРО и кэшбэке официально опубликованы ➤ Новости на jurliga.ligazakon.net ➤ Последние новости законодательства, судебной практики и юридического рынка, ...