Адвокат Тарас Підодвірний

Адвокат Тарас Підодвірний скасування виконавчих написів нотаріусів;
сімейні спори;
кредитні спори;
спори ЖКП.

Дорогі учасники!
Сторінка створена для людей, яким необхідна юридична допомога.
Надаємо юридичну допомогу з наступних напрямків: кредитні спори, пенсійне право, сімейне право, трудове право та спори, що виникають з питань надання ЖКП.
Послуги надаються по всій території України.
У групі Ви можете поставити питання, що вас цікавлять та отримати безкоштовну консультацію. Безкоштовна консультація, ма

ється на увазі, інформація на питання яке не потребує додаткового вивчення та ознайомлення із документами

У випадку, коли необхідно провести аналіз документів, надати оцінку обставинам справи більш детально або необхідне складання любого род документів, Ви маєте змогу звернутись за юридичною допомогою за наступними контактами: Viber\Telegram - 0970448903, email - [email protected], або заповнивши відповідну форуму на сайті https://www.lawyer-ti.com/

Отже, ТОВ «ФК «ЕЙС» прийшов за 32 461 грн. Пішов із 98 гривнями 20 копійками.Я підготував відзив — і суд, дослідивши мат...
22/08/2026

Отже, ТОВ «ФК «ЕЙС» прийшов за 32 461 грн. Пішов із 98 гривнями 20 копійками.
Я підготував відзив — і суд, дослідивши матеріали справи, погодився з більшістю моїх аргументів. Позовні вимоги задоволено на 0,3% від заявленої суми.
Кредит 8 400 грн на 30 днів — і тільки він.
Позивач вимагав стягнути заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10 247 грн і відсотки 22 214 грн.

Але я звернув увагу суду на деталь, яка змінила хід справи: кредитний договір підписаний смс-кодом і підтверджений банківською випискою — це 8 400 грн на 30 днів під 1,66% на день.
Суд визнав цю частину доведеною.
Додаткові угоди — не підписані, умови — не погоджені.

Далі позивач посилався на п'ять додаткових угод: чотири про пролонгацію строку і дві про збільшення суми кредиту на 800 грн та 1 050 грн. Гроші справді надходили — банківські виписки з «Райффайзен Банку» і ПриватБанку це підтверджують.

Але я вказав на головне: жодних доказів того, що ці угоди підписувались відповідачем у порядку, визначеному Законом «Про електронну комерцію», — до суду не надано. Лише тексти угод — без електронних підписів, без ідентифікаторів, без будь-якого підтвердження волевиявлення позичальника.

Суд констатував: підстав вважати, що ці угоди підписані відповідачем, немає. Умови пролонгацій і збільшень суми — не погоджені. Відсотки за пролонгованими строками стягненню не підлягають.

Клієнт вже заплатив майже все.
Із розрахунку заборгованості видно: клієнт вносив платежі — 4 184 грн, 4 183 грн, 3 448 грн, 2 520 грн. Разом — 14 335 грн.
Суд порахував: загальна законна заборгованість — 14 433 грн (8 400 грн тіла + 4 183 грн відсотків за 30 днів + 1 850 грн фактично перерахованих додаткових коштів). Клієнт сплатив 14 335 грн. Залишок — 98 грн 20 коп.
Саме стільки суд і стягнув.

Таким чином, вимогу стягнути 32 461 грн зменшено до 98 грн, судовий збір з 2 662 грн до 8 грн, витрати на правову допомогу позивача з 7 000 грн до 21 грн.

Тож, клієнт заплатить на 41996 грн менше, ніж вимагав позивач)))

Колектори нерідко приходять до суду з сумою, яка в кілька разів перевищує реальний борг — і розраховують на те, що ніхто не перевірить кожен документ окремо. Чи підписані додаткові угоди. Чи погоджені умови пролонгацій. Чи враховані вже сплачені кошти.

Саме ця перевірка — і є основна робота захисту.

98 грн замість 32 461 грн — це не везіння. Це результат уважного читання договору і своєчасно поставленого питання: а де підпис позичальника під кожною з п'яти додаткових угод?

Звертайтесь https://t.me/pidodvirnyy_bot, будемо розбиратися, які є у Вашій справі підстави для захисту

Отже! АТ «Універсал Банк» (Monobank) звернувся до суду з вимогою стягнути з мого клієнта 205 172 грн заборгованості за к...
20/08/2026

Отже! АТ «Універсал Банк» (Monobank) звернувся до суду з вимогою стягнути з мого клієнта 205 172 грн заборгованості за карткою monobank, відкритою у вересні 2019 року.

За сім років клієнт робив оплати — але банк спрямовував більшу частину платежів на відсотки, і «тіло кредиту» нібито не зменшувалося.
Я підготував відзив і послідовно розклав вимоги банку на складові. Суд задовольнив позов лише частково. Стягнуто 37 629 грн замість 205 172 грн.

133 773 грн відсотків, включених у тіло кредиту — вилучено з суми боргу.

Банк нараховував відсотки і автоматично зараховував їх назад, як тіло кредиту — тобто штучно збільшував суму боргу.
У відзиві я звернув увагу суду на просте: в анкеті-заяві, підписаній клієнтом у 2019 році, відсутні конкретні умови про нарахування відсотків — ні ставка, ні порядок, ні розмір.
Умови та правила monobank — об'ємний документ на сайті банку, який неодноразово змінювався. Довести, що клієнт погодив саме ті умови, що містять відсоткову ставку, — банк не зміг. Я наполіг на позиції Великої Палати Верховного Суду: споживач приєднується лише до тих умов, з якими він ознайомлений і які погоджені у підписаному документі. Анкета-заява таких умов не містить.
Суд погодився. Без доведеного погодження ставки — немає підстав включати відсотки в тіло боргу. 133 773 грн вираховані із заявленої суми.
Стягнуто лише реальна різниця між витратами і надходженнями по рахунку — 37 629 грн.

Вимога стягнути 33 769 грн пені — скасована повністю.
Пеня нарахована у 2025 році. Але з лютого 2022 року і протягом усього воєнного стану позичальник звільнений від неустойки — це пряма норма перехідних положень ЦК України, яка має пріоритет над іншими нормами. Я вказав на це у відзиві. Банк нарахував пеню всупереч прямій забороні. Суд відмовив у стягненні 33 769 грн.

Клієнт заплатить у 5,5 разів менше, ніж вимагав банк)))

Ця справа — про системну проблему кредитних карток великих банків. Я знаю, як це використати. Якщо конкретні умови не погоджені в підписаному документі — вони не є обов'язковими для споживача. Суди це підтверджують, і ця справа — черговий тому приклад.
Якщо банк пред'являє вам борг за карткою monobank або іншим банківським продуктом із сумою, що значно перевищує ліміт, — варто перевірити, чи всі складові цієї суми підкріплені умовами, які ви реально підписували.

Зв'яжіться зі мною https://t.me/pidodvirnyy_bot — розберемось з вашою ситуацією.

Отже, знову ЄАПБ.Цього разу — з кредитом «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і вимогою на 43 129 грн. Стандартна ...
17/08/2026

Отже, знову ЄАПБ.
Цього разу — з кредитом «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і вимогою на 43 129 грн. Стандартна схема: договір, факторинг, розрахунок заборгованості.
Але ця справа виявилась нестандартною. Я звернув увагу суду на те, що позивач не надав справжнього оригіналу електронного договору — і суд зробив із цього висновок, якого позивач явно не очікував.
Як результат - у задоволенні позову відмовлено повністю.

У відзиві я вказав: копія договору, надана позивачем, не є електронним документом у розумінні закону — вона не підписана кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом і не дозволяє перевірити цілісність та незмінність її змісту після укладення.
Суд сприйняв це серйозно. Він зобов'язав «ЄАПБ» надати оригінал електронного доказу — кредитного договору в тому вигляді, який відповідає вимогам Закону «Про електронні документи та електронний документообіг».
Позивач виконав ухвалу так: надіслав до суду PDF-файл із назвою «8214385_Dokument_2025-06-27_14-50-23-37496.pdf».

Суд дослідив наданий файл і констатував: він не відповідає вимогам закону до оригіналу електронного документа. Оригінал — це електронний примірник із обов'язковими реквізитами, зокрема електронним підписом, який дозволяє перевірити цілісність і незмінність документа після підписання. Звичайний PDF таких гарантій не надає: його зміст може бути змінений без жодних слідів.

У файлі, наданому позивачем, не було ані сертифікатів електронного підпису, ані журналів подій, ані технічних метаданих — нічого, що дозволило б суду переконатись, що перед ним той самий документ, який підписувала клієнтка. Суд послався на постанову Верховного Суду від 4 лютого 2026 року у справі № 758/14925/23: якщо учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, а оригінал не подано — такий доказ до уваги не береться.
Висновок суду прямий: позивач не довів факт укладення кредитного договору у встановленому законом порядку. За відсутності доведеного договору — немає підстав для стягнення жодної суми.

Вітаю клієнтку з перемогою))))

Ця справа — про новий вимір захисту, який відкривається завдяки розвитку судової практики щодо електронних документів. Договір, підписаний смс-кодом і збережений як PDF, — це ще не доказ. Суд має право і підставу вимагати оригінал у тому вигляді, що дозволяє перевірити його справжність.
Якщо ЄАПБ або інший колектор пред'являє вам договір, підписаний смс-кодом, — не поспішайте вважати це беззаперечним доказом. Питання про автентичність електронного документа відкрите, і суди на нього реагують.

Звертайтесь https://t.me/pidodvirnyy_bot, будемо розбиратися, які є у Вашій справі підстави для захисту.

Отже, у червні до мене звернулась клієнтка — ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» подав позов на 75 000 грн за кредитом 15 000 грн, в...
15/08/2026

Отже, у червні до мене звернулась клієнтка — ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» подав позов на 75 000 грн за кредитом 15 000 грн, виданим у червні 2024 року. З цієї суми 60 000 грн — відсотки за 365 днів за ставкою 1,45% на день.

Я підготував відзив і послідовно поставив під сумнів дві ключові речі: факт отримання коштів клієнткою і законність нарахованих відсотків. Суд відмовив у задоволенні позову повністю. Нуль гривень до стягнення.
Головний аргумент — гроші не перераховані належним чином.
Позивач не надав жодного первинного документа, який підтверджував би фактичне зарахування 15 000 грн на рахунок клієнтки. До справи долучено лише договір, паспорт споживчого кредиту і графік платежів — але не банківська виписка, не платіжне доручення, не будь-який документ із реквізитами, що дозволяє встановити, кому саме і на яку картку переказані кошти.
Я звернув увагу суду на позицію Верховного Суду: належними доказами перерахування коштів є первинні документи відповідно до статті 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» — банківські виписки, що містять реквізити рахунку отримувача, дату, суму і підстави операції. Нічого подібного позивач до суду не приніс.
Клопотань про витребування цих документів від банку позивач також не заявляв. Суд нагадав: за принципом змагальності збирати докази за позивача — не його функція. Вибір не надавати докази — це процесуальне рішення позивача, і він несе його наслідки.

Другий аргумент — ставка 1,45% на день перевищує законний ліміт.
З серпня 2024 року Закон «Про споживче кредитування» встановлює максимальну денну ставку у 1%. Умови договору про ставку 1,45% — нікчемні в частині перевищення. Відсотки за такою ставкою нараховані незаконно.
Суд цей аргумент також прийняв — хоча відмовив у позові повністю вже з першої підстави, не маючи потреби заглиблюватись у другу.

Тож, вітаю клієнтку з перемогою та дякую за довіру)))

75 000 грн — серйозна сума. Але за нею стояв договір без єдиного доказу того, що гроші реально дійшли до адресата. Договір — це намір. Виписка з банку — це факт. Одне не замінює інше, і суд це підтвердив.
Моє завдання у цій справі було простим: вказати на те, чого немає. Зробити це чітко, вчасно і так, щоб суд не зміг це проігнорувати. Результат — повна відмова у позові.
Якщо до вас прийшов позов на десятки тисяч гривень — не поспішайте вважати, що все вже вирішено. Іноді між «ми вимагаємо» і «ми доведемо» — прірва. І саме там вирішується результат.

Зв'яжіться зі мною https://t.me/pidodvirnyy_bot — розберемось з вашою ситуацією.

Отже, у травні до мене звернулась клієнтка — ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» подав позов на 32 150 грн за креди...
13/08/2026

Отже, у травні до мене звернулась клієнтка — ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» подав позов на 32 150 грн за кредитом «Мілоан» 2019 року: 10 000 грн тіла, 15 950 грн відсотків, 1 200 грн комісії і 5 000 грн штрафів.

Я підготував відзив. Суд відмовив у задоволенні позову повністю. Нуль гривень до стягнення.

Позивач стверджував, що клієнтка підписала договір одноразовим ідентифікатором «», надісланим на номер +3809***. Довідку про це склав сам первісний кредитор — «Мілоан».
Я вказав суду на головне: жодного доказу того, що цей номер телефону належав саме клієнтці або перебував у її користуванні на момент укладення договору, — не надано. Довідка «Мілоан» про «ідентифікацію» — це документ, складений самою зацікавленою стороною. Факт зазначення персональних даних у договорі не означає, що саме клієнтка його підписала.
Суд погодився: надані докази не підтверджують укладення договору саме Відповідачкою.

Позивач надав платіжне доручення про перерахування 10 000 грн на картку № ***. На клопотання про витребування від ПриватБанку інформації про належність цієї картки, банк відповів: ідентифікувати особу, якій належала картка, — неможливо.
Платіжне доручення підтверджує лише ініціювання переказу — але не його виконання, і тим паче не те, що ця картка належала клієнтці. Банківської виписки, підтвердження зарахування, будь-якого іншого первинного документа — не було.

Суд зафіксував: оскільки факт укладення договору і факт отримання коштів не доведені — немає жодних підстав для стягнення ні тіла, ні відсотків, ні комісій, ні штрафів. Все це є похідним від основного зобов'язання, яке не підтверджене.

Ця справа — про те, що «підписали за номером телефону» і «перерахували на картку» — це не автоматичний доказ, якщо не підтверджено, що номер і картка належать відповідачу. Коли ці зв'язки не встановлені — весь позов втрачає підґрунтя.

Отримали позов, де МФО посилається на смс-код і платіжку без чітких реквізитів?
Зв'яжіться зі мною https://t.me/pidodvirnyy_bot — розберемось з вашою ситуацією.

Отже, наприкінці квітня до мене звернувся клієнт. ТОВ «ФК «ЕЙС» знову в суді. Знову «Манівео», знову «Таліон Плюс», знов...
10/08/2026

Отже, наприкінці квітня до мене звернувся клієнт. ТОВ «ФК «ЕЙС» знову в суді. Знову «Манівео», знову «Таліон Плюс», знову той самий договір факторингу від листопада 2018 року. І знову — програш.
125 260 грн вимог. 0 грн стягнуто. Позивач — неналежний. Справу закрито.

Як це виглядало зсередини
Клієнт взяв кредит у «Манівео» у грудні 2023 року. До суду прийшов ФК «ЕЙС» із ланцюжком із трьох договорів факторингу і впевненим виглядом людини, яка знає, чим це закінчиться.

Перший договір факторингу — між «Манівео» і «Таліон Плюс» — підписаний 28 листопада 2018 року. Кредит мого клієнта — 20 грудня 2023 року.
Між ними — рівно п'ять років і три тижні.

У відзиві я написав просто: передати право вимоги за зобов'язанням, якого ще не існує, неможливо. Все, що «Таліон Плюс» нібито отримав у 2018 році і передав далі по ланцюжку — не мало жодного відношення до мого клієнта.
ФК «ЕЙС» прийшов підготовленим. У них була відповідь: договір факторингу 2018 року продовжувався додатковими угодами — аж до 31 грудня 2023 року. Тобто формально він діяв на момент виникнення кредиту клієнта.
Я очікував цього аргументу. Заперечення у відзиві: додаткові угоди продовжували строк дії договору, але не змінювали його зміст і не додавали до нього нові зобов'язання, які виникли після підписання. Продовжити договір — не означає ретроспективно включити в нього борги, яких не існувало в день його укладення.

Суд погодився повністю. Ще й додав від себе: додаткова угода по суті не є новим договором факторингу і не свідчить про перехід права вимоги саме щодо відповідача.

Тож, маємо рішення, яким суд повністю відмовив в задоволені позову на 125 260 грн.

Вітаю клієнта з перемогою та дякую за довіру))

ФК «ЕЙС» використовує договір факторингу від 2018 року як універсальний інструмент для стягнення боргів, які виникли набагато пізніше. Схема розрахована на те, що відповідач не матиме професійної правничої допомоги.

Звертайтесь https://t.me/pidodvirnyy_bot, будемо розбиратися, які є у Вашій справі підстави для захисту

Отже, у грудні 2024 року до мене звернувся клієнт — ТОВ «Діджи Фінанс» подав позов на 28 186 грн: 8 900 грн тіла кредиту...
10/08/2026

Отже, у грудні 2024 року до мене звернувся клієнт — ТОВ «Діджи Фінанс» подав позов на 28 186 грн: 8 900 грн тіла кредиту і 19 286 грн відсотків за кредитом, виданим у листопаді 2021 року строком на 30 днів.

Заперечення у відзиві я будував по двох напрямах. Перший — договір і факт отримання грошей: не підписаний, не підтверджений первинним документом.
Другий — навіть якщо договір і гроші визнати доведеними, відсотки нараховані незаконно: і за межами строку кредитування, і всупереч статусу клієнта як учасника бойових дій.
Суд частково погодився. Стягнуто лише 8 900 грн. Жодної копійки відсотків.
Суд не прийняв заперечення проти договору. Позивач надав договір з кодом ідентифікатора, ПриватБанк підтвердив зарахування 8 900 грн на картку клієнта 16 листопада 2021 року, а фінансовий номер телефону в договорі збігся з тим, який сам представник відповідача зазначив у запереченнях. Суд констатував: договір укладений, гроші отримані.
Це чесний результат. Але це не означало, що позивач отримає те, що просив.
Відсотки за межами строку кредитування — не стягуються.
Договір передбачав 30-денний строк кредитування і ставку 1,33% на день. Загальна вартість кредиту чітко зазначена в договорі — 12 451 грн, з яких 3 551 грн відсотків. Позивач натомість нарахував 19 286 грн, посилаючись на додаткову угоду про пролонгацію від 20 грудня 2021 року.
Я вказав: ця додаткова угода не підписана відповідачем. Жодного електронного підпису — ні в реквізитах, ні в жодному іншому місці. Суд погодився: непідписана угода не є чинною, отже строк кредитування не пролонгований. Нараховувати відсотки понад 30 днів — неправомірно.

Статус учасника бойових дій — зняв навіть законні відсотки.
Навіть якби відсотки нараховувались правомірно за 30 днів, клієнт мав право їх не платити. Довідки від військової частини підтвердили: у листопаді 2021 року він проходив службу і безпосередньо брав участь у заходах із забезпечення національної безпеки. Закон у цей час прямо забороняв нараховувати відсотки. Позивач стверджував, що на момент укладення договору клієнт не мав цієї пільги — але суд встановив зворотне. Відсотки — 0 грн.

Таким чином, вимогу стягнути 28 186 грн зменшено до 8 900 грн, судовий збір з 2 422 грн до 765 грн, витрати на правову допомогу позивача з 6 000 грн до 2 000 грн.

Отже, клієнт заплатить на 24943 грн менше, ніж вимагав позивач.

Ця справа цікава кількома моментами одночасно:
По-перше, непідписана додаткова угода про пролонгацію — це не пролонгація. Позивач розраховував на неї як на підставу для стягнення 19 000 грн відсотків. Один аргумент у відзиві знищив цю підставу повністю.
По-друге, статус учасника бойових дій — це юридичний захист, який діє незалежно від того, чи знає про нього кредитор. Якщо він є — треба заявити і підтвердити.

Звертайтесь https://t.me/pidodvirnyy_bot, будемо розбиратися, які є у Вашій справі підстави для захисту

Районний суд стягнув з клієнта 71 354 грн за кредитним договором з Monobank від 2019 року. Апеляційна скарга змінила це ...
07/08/2026

Районний суд стягнув з клієнта 71 354 грн за кредитним договором з Monobank від 2019 року. Апеляційна скарга змінила це рішення.
Клієнт у 2019 році підписав анкету-заяву і отримав кредитний ліміт 45 000 грн на картку Monobank. За шість років він вніс на рахунок 219 931 грн. Але банк спрямовував ці кошти передусім на погашення відсотків, комісій і штрафів — і в результаті «тіло» кредиту майже не зменшувалось. Станом на початок 2025 року банк нарахував 71 354 грн заборгованості.

В апеляційній скарзі я зосередився на одному принциповому питанні: чи погоджував клієнт сплату відсотків взагалі?
Відповідь виявилась негативною. Анкета-заява, підписана клієнтом у 2019 році, не містить ні процентної ставки, ні умов про неустойку, ні розміру штрафів. Документ визначає лише суму кредитного ліміту і відсилає до Умов та Правил, розміщених на сайті банку, — які неодноразово змінювались і не є доказом того, з якою саме редакцією ознайомився клієнт на момент підписання.
Апеляційний суд застосував позицію Великої Палати Верховного Суду: споживач приєднується лише до тих умов, з якими він ознайомлений. Якщо процентна ставка не зазначена в підписаному документі — вона не є погодженою. А отже, списання банком внесених клієнтом коштів у рахунок відсотків є неправомірним.
Ці 59 593 грн банк зарахував не туди. Суд зобов'язав зарахувати їх на погашення тіла кредиту — і борг одразу скоротився з 71 354 до 11 761 грн.

Ця справа — про деталь в анкеті-заяві, яку легко пропустити: відсутність конкретної процентної ставки в підписаному документі.
Банк роками нараховував відсотки і спрямовував туди платежі клієнта — але юридично ці відсотки ніколи не були погоджені.
Апеляційна скарга дала можливість це довести. Різниця між «не оскаржити» і «оскаржити» — 59 593 грн.

Зв'яжіться зі мною https://t.me/pidodvirnyy_bot — розберемось, чи є підстави для апеляції.

Отже, у березні до мене звернувся клієнт — ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» подав позов на 14 553 грн за кредитом 4 200 грн,...
07/08/2026

Отже, у березні до мене звернувся клієнт — ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» подав позов на 14 553 грн за кредитом 4 200 грн, виданим нібито у травні 2021 року строком на 29 днів.

Я підготував відзив і відповідь на відповідь позивача. Суд дослідив матеріали і став повністю на бік захисту. У задоволенні позову відмовлено.

Дві лінії захисту — обидві спрацювали
Позивач стверджував, що договір підписаний одноразовим смс-кодом, направленим на номер відповідача. Але жодного доказу того, що цей номер телефону належить саме відповідачу, — не було. У відзиві я акцентував: сам факт зазначення персональних даних клієнта в договорі і наявність коду без підтвердження того, хто саме отримав і використав цей код, — не є доказом підписання. Суд погодився.

Позивач надав довідку ТОВ «Санрайз Фінанс» про перерахування 4 200 грн на маску нібито картки відповідача. Я вказав: це не первинний фінансовий документ. Довідка платіжного посередника підтверджує лише ініціювання транзакції — але не те, що кошти зараховані на рахунок відповідача, і не те, що ця картка взагалі йому належить.
Суд додав: позивач не заявив жодного клопотання про витребування від банку інформації про належність картки і рух коштів по рахунку. Вирішив покластись на власну довідку — і поніс ризик наслідків.

Після відзиву позивач подав відповідь, намагаючись пояснити: код направлявся на телефон, вказаний при реєстрації, а перерахування підтверджується листом «Санрайз Фінанс».
Я подав заперечення і нагадав головне: реєстрація в системі кредитора не є верифікацією особи. Те, що хтось ввів персональні дані клієнта при оформленні — не означає, що цей хтось і є відповідачем. Суд цю логіку прийняв.

Таким чином, замість 30215,4 грн. клієнт не заплатить нічого.

Вітаю клієнта з перемогою))))

Зв'яжіться зі мною https://t.me/pidodvirnyy_bot— розберемось з вашою ситуацією.

Отже, звернулась до мене клієнтка на яку ТОВ "Свеа Фінанс" подали до суду. Через суд намагались стягнути 108029,98 гриве...
06/08/2026

Отже, звернулась до мене клієнтка на яку ТОВ "Свеа Фінанс" подали до суду. Через суд намагались стягнути 108029,98 гривень.

Районний суд стягнув із клієнтки 73 189 грн за кредитом 26 000 грн. від 2024 року з ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», скасувавши лише нарахування пені.

Я подав апеляційну скаргу і зосередився на одному питанні, яке перша інстанція залишила без належної уваги: чи довів ТОВ «СВЕА ФІНАНС», що взагалі має право вимагати ці гроші?

Апеляційний суд відповів — ні. Рішення скасовано. У задоволенні позову відмовлено повністю.

Кредит 26 000 грн, виданий ТОВ «Селфі Кредит» у 2024 році, перейшов до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» за договором факторингу від 29 січня 2025 року.
Позивач намагався підтвердити цей перехід стандартним пакетом: договір факторингу, платіжна інструкція і реєстр боржників.
Але саме тут і виникла проблема.

Копія реєстру боржників, надана до суду, виявилась нечитабельною — текст розмитий, зміст майже неможливо розібрати. Встановити, що конкретна клієнтка дійсно фігурує в цьому реєстрі і що він стосується саме договору факторингу № 01.02-03/25 — неможливо.

Позивач також надав витяг з реєстру — але засвідчений він лише одностороннім підписом самого ТОВ «СВЕА ФІНАНС», без підпису первісного кредитора. Суд вказав: такий витяг не є належним доказом.
В апеляційній скарзі я чітко сформулював: за практикою Верховного Суду, для підтвердження переходу права вимоги необхідні підписаний договір, реєстр боржників із даними щодо конкретного боржника та докази оплати — і всі три елементи мають бути читабельними та належно засвідченими. Нечіткий реєстр і витяг без підпису первісного кредитора цим вимогам не відповідають.
Колегія суддів погодилась: якщо копія документа подана в поганій якості — нечитабельний текст, розмиті підписи — суд не може вважати такий доказ достовірним і покладати його в основу рішення.
Позивач міг виправити ситуацію — подати читабельну копію або оригінал. Але не зробив цього. Кожна сторона несе ризик наслідків власних процесуальних рішень.
Суд першої інстанції не звернув на це уваги. Апеляція виправила.

Вітаю клієнтку з перемогою))))

Перемога в цій справі прийшла не через складний юридичний аргумент. Вона прийшла через уважність до якості доказів. Нечитабельна копія реєстру — це не формальна прискіпливість. Це неможливість встановити ключовий факт справи: чи справді право вимоги перейшло до позивача.
Суд першої інстанції цю деталь пропустив. Апеляційна скарга дала можливість поставити її в центр.
Якщо рішення вже винесено не на вашу користь — це не завжди означає, що судом належно досліджено кожен доказ. Іноді достатньо одного погляду на якість долучених документів.

Звертайтесь https://t.me/pidodvirnyy_bot, будемо розбиратися, які є у Вашій справі підстави для захисту.

Address

Dnipro
49000

Opening Hours

Monday 09:00 - 21:00
Tuesday 10:00 - 21:00
Wednesday 10:00 - 21:00
Thursday 10:00 - 21:00
Friday 10:00 - 19:00
Saturday 11:00 - 19:00

Telephone

+380970448903

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Адвокат Тарас Підодвірний posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to Адвокат Тарас Підодвірний:

Shortcuts

Share

Category