20/08/2024
#конкурс
Відповідаючи на ваші запитання....
14 липня 2024 року було оголошено конкурс на посаду освітнього омбудсмена України, про який я дізналася 25 липня цього року, зі стрічки новин у мережі інтернету.
Ця новина мене зацікавила і я задумалася над питанням участі у конкурсі.
Перш, ніж готувати пакет документів, я проаналізувала нормативно-правову базу, що регулює питання діяльності такої важливої інституції у сфері освіти. Потім – офіційний сайт інституту освітнього омбудсмена.
Займаючись просвітницькою та правозахисною діяльністю у сфері освіти, я не раз зустрічалася з інформацією про повноваження та діяльність освітнього омбудсмена, бачила результати роботи служби, особливо після початку повномасштабного вторгнення країни-агресорки на територію України.
І я задала собі єдине питання: «Чи готова я працювати на цій посаді та нести відповідальність за свої дії?»
Впроваджуючи в життя свою місію: захист порушених прав людини у сфері освіти, маючи необхідний досвід та відповідні навички, успішні кейси захисту освітян, я завжди бажала працювати задля розвитку освіти України. У той момент, я зрозуміла, що на даній посаді, я зможу продовжувати свою захисну діяльність та просвітницьку роботу не лише на рівні регіону, але і в межах країни.Займаючись науково-педагогічною діяльністю, яку я розпочала ще у 1998 році в Інституті економіки і управління, та продовжувала у Чернігівському інституті інформації, бізнесу і права, Чернігівському державному технологічному університеті, я розвивалася та росла разом зі студентами та колегами, які надавали мені сил та життєвої наснаги для заняття і науковою діяльністю. Для того, щоб мати фінансову можливість займатися наукою, я вирішила паралельно здійснювати юридичну практику, яка згодом переросла в адвокатську діяльність.
Дякуючи, вже покійному Тандурі Володимиру Миколайовичу, який повірив в мене і надав можливість працювати в сфері освіті, де специфіка роботи суттєво відрізнялася від моєї попередньої діяльності, я опинилася в Чернігівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені К.Д Ушинського на кафедрі суспільних дисциплін та методики їх викладання. Перше питання, яке мені було задано керівником на співбесіді було: чи розумію я те, що тут я працюватиму не зі студентами, а з досвідченими педагогами? Тоді, звичайно, я не до кінця розуміла всю специфіку діяльності на посаді, на яку претендувала. Хоча, я була готова до змін і нових реалій.
У подальшому, працюючи на посаді доцента Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського, де мій шлях розпочався у 2013 році, я зрозуміла наскільки складна та відповідальна робота викладача в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників, особливо під час освітніх реформ, пандемії коронавірусу та воєнного стану.
Аналіз чинного законодавство про освіту спонукав мене до вивчення проблем та недоліків чинного законодавства. Спілкування з педагогічним працівниками дозволяло мені дізнаватися про проблеми освітян, які виникають на місцях та потребують вирішення. Завдяки зверненням учасників освітнього процесу до мене як до адвоката, довелося брати участь у судових процесах по вирішенню спорів в освіті з різних питань, захищаючи та представляючи інтереси осіб, права яких було порушено.
І тому, саме 26 липня 2024 року, мною було прийнято це доленосне рішення щодо участі у конкурсі. Цього дня було сформовано пакет документів, який я успішно відправила поштою вже майже в кінці робочого дня. Я нічого насправді не втрачала, крім 4 робочих годин на підготовку документів.
Прийняття документів завершувалося 28 липня, це була неділя. І тому, відверто кажучи, я була здивована, коли вже у понеділок 29 липня, у другій половині дня, я побачила новину Міністерства освіти і науки України про те, що комісія відібрала 17 претендентів на посаду. Звичайно, я знала, що мої документи ще комісія не отримала. І будучи адвокатом, я розуміла, що це порушення не тільки моїх прав, але і норм чинного законодавства. Я вже навіть хотіла підготувати відповідну статтю з консультацією щодо цього питання.
Та на моє здивування, близько 14 години, 30 липня, я отримала телефонний дзвінок від уповноваженої особи з МОН України про те, що я також допущена до конкурсу і мені слід негайно підготувати ессе щодо ключових напрямків розвитку інституту освітнього омбудсмена на найближчі п’ять років. І на це у мене було часу - до завершення цього дня. Ось тут почалося саме цікаве.
Не працюючи в даній службі, я повинна була зрозуміти не тільки політику діяльності, але і вивчити фактичні показники діяльності за 5 років, та зрозуміти проблемні питання сьогодення для того, щоб побачити майбутнє діяльності служби освітнього омбудсмена та конкретні шляхи її розвитку. Виконати ці завдання було дуже цікаво і корисно.
Так з’явилося моє, нове бачення сутності діяльності освітнього омбудсмена та напрямки розвитку служби.
