Адвокат Ірина Попіка

Адвокат Ірина Попіка Юридичні послуги у сфері цивільного, господарського, адміністративного та інших галузей права

Визнання дитини, яка стала свідком домашнього насильства, потерпілою: як це працює на практиці?Діти-свідки домашнього на...
12/01/2026

Визнання дитини, яка стала свідком домашнього насильства, потерпілою: як це працює на практиці?

Діти-свідки домашнього насильства тривалий час залишалися невидимими для системи захисту. Законодавчі зміни, які набули чинності наприкінці 2024 року та остання судова практика формують чітку позицію: присутність дитини під час вчинення домашнього насильства є підставою для визнання її постраждалою, навіть якщо насильство не було спрямоване безпосередньо на неї

У своїй статті наводжу:
▪️ аналіз норм КУпАП після змін;
▪️ статистику та проблеми ідентифікації дітей, які постраждали від домашнього насильства;
▪️ огляд актуальної судової практики;
▪️ практичні висновки, корисні для роботи адвокатів, які надають правничу допомогу потерпілим від домашнього насильства.

Посилання на статтю в першому коментарі⬇️

10/09/2025

Чи оскаржується ТЗП кривдником? У порядку якого судочинства?
🖌Відповідь на запитання під час вебінару на тему - Захід Правнича допомога потерпілим від домашнього насильства: адімністративно-правовий аспект - підготувала Ірина Попіка, адвокат, член Комітету з сімейного права НААУ.

Відповідно до ч. 9 ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024) особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його в адміністративному порядку відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та/або в судовому порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України. Оскарження термінового заборонного припису не зупиняє його дію.

Положеннями п. 22 Розділу ІІ Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.08.2018 № 654, визначено, особа, стосовно якої винесено припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виносив припис.

Що стосується оскарження термінового заборонного припису в судовому порядку, то воно здійснюється в порядку адміністративного судочинства

Частиною 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначене право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Варто враховувати, що терміновий заборонний припис виноситься на строк до 10 діб, проте закінчення строку дії припису не є перешкодою для його оскарження. Така позиція судів є усталеною. Наприклад, в постанові Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 у справі № 320/31057/24 вказано, що «при прийнятті рішення суд враховує, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесено строком на 10 діб. Тобто станом на день розгляду справи судом вказаний припис вичерпав свою дію. Проте, суд зазначає, що жодна інша норма національного законодавства не містить обмеження права особи на звернення до суду з вимогою про визнання протиправним і скасування такого, що вже реалізований (не реалізований), індивідуального акту, та не обмежує (звужує) повноважень суду щодо розгляду і вирішення адміністративної справи з огляду на таку ознаку. Аналогічний висновок зазначений Верховним Судом в ухвалі від 21.05.2020, справа № 826/9464/18. Тобто, факт реалізації або не реалізації актів та інших документів не може бути підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 04.09.2018, справа №826/5608/17.»

👍З іншими публікаціями за участі Ірини Попіки можна ознайомитись за наступними посиланнями -
🔗Правнича допомога потерпілим від домашнього насильства: адімністративно-правовий аспект - https://tinyurl.com/58zx2skh
🔗Обставини, що зумовлюють додаткові витрати на дитину: про практичні аспекти стягнення в огляді судової практики - https://tinyurl.com/3nk7vff6
🔗Які витрати не належать до додаткових витрат на утримання дитини? - https://tinyurl.com/hh3ccbs5

20/08/2025

Правнича допомога потерпілим від домашнього насильства: адімністративно-правовий аспект

📌Про правничу допомогу потерпілим від домашнього насильства: адімністративно-правовий аспект розповіла адвокат, член Комітету з сімейного права НААУ Ірина Попіка під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

За 4 місяці 2025 року до Нацполіції надійшло 43 104 звернення щодо випадків вчинення домашнього насильства. Серед яких, складено 34 713 протоколів про адміністративне правопорушення за 173-2 КУпАП; Винесено 27 082 термінових заборонних приписи стосовно кривдників; На профілактичному обліку перебуває 95 171 кривдник.

За 5 місяців 2025 року до Нацполіції надійшло 53 606 звернення щодо випадків вчинення правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством.

Лекторка докладно проаналізувала разом з учасниками правничу допомогу потерпілим від домашнього насильства, а саме:

1. Покроковий порядок надання правничої допомоги постраждалим від домашнього насильства.
2. Захист прав дитини: коли дитина визнається потерпілою (врахування останніх законодавчих змін).
3. Порядок винесення термінового заборонного припису та видачі обмежувального припису (ключові відмінності між терміновим заборонним та обмежувальним приписами).
4. Особливості доказування у справах про адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства та видачу обмежувального припису.
5. Актуальна судова практика у справах про притягнення кривдників до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП та у справах про видачу обмежувальних приписів; релевантна практика Європейського суду з прав людини.

🔗Детальніше з підсумками заходу можна ознайомитись за посиланням - https://tinyurl.com/ydfbxd8h

👍З іншими цікавими публікаціями за участі Ірини Попіки можна ознайомитись за наступними посиланнями -
🔗Обставини, що зумовлюють додаткові витрати на дитину: про практичні аспекти стягнення в огляді судової практики - https://tinyurl.com/3nk7vff6
🔗Справи про виселення з житла колишнього з подружжя: захист права власності vs захист права на житло - https://tinyurl.com/3973vnm2
🔗Які витрати не належать до додаткових витрат на утримання дитини? - https://tinyurl.com/hh3ccbs5

Спільно з колегами з Комітету НААУ з питань сімейного права підготували інформаційний бюлетень про головне в сімейному п...
09/07/2025

Спільно з колегами з Комітету НААУ з питань сімейного права підготували інформаційний бюлетень про головне в сімейному праві

У ньому – не просто новини, а практичний інструмент, який допомагає:
✔️швидко орієнтуватися в змінах законодавства;
✔️розуміти, як суди застосовують норми на практиці;
✔️бачити тенденції правозастосування;
✔️грамотно обгрунтовувати правову позицію
✔️адаптувати стратегію захисту під актуальну судову практику

Дайджест буде корисним всім, хто практикує у справах про стягнення аліментів, поділ майна подружжя, визначення місця проживання дітей, позбавлення батьківських прав, про видачу обмежувальних приписів.

В рамках підготовки матеріалу для дайджесту готую, зокрема, аналіз судової практики у справах про стягнення аліментів.

В останній випуск включено аналіз таких постанов:
📃постанова Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 490/4574/24 (справа стосувалася питання стягнення аліментів на утримання батьків):
обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов`язок повнолітніх дітей не пов`язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу. При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі.

📃постанова Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 361/1506/22 (стосовно аліментів на утримання дітей з додаткової винагороди поліцейських)
Жодним нормативно-правовим актом не визначено, що додаткова винагорода поліцейським в розмірі 30 000,00 грн є грошовим забезпеченням, що не має постійного характеру. Пунктом 1 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 № 146, чітко визначено, що аліменти справляються з додаткової винагороди за основним місцем роботи, яка, у свою чергу, входить до структури грошового забезпечення поліцейських. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1264 лише підтверджено необхідність стягнення аліментів з урахуванням додаткової винагороди.

📃постанова Верховного Суду від 13.03.2025 у справі № 557/1226/23 (стосовно зупинення провадження у справі щодо аліментів на утримання дитини через перебування відповідача у складі Збройних Сил України)
Вирішуючи питання про зупинення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України провадження у справі щодо аліментів на утримання дитини через перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, переведених на воєнний стан, суд має враховувати, зокрема, чи є належні докази того, що військова частина, в якій проходить службу відповідач, переведена на воєнний стан, і що він виконує бойові завдання, перебуваючи у зоні бойових дій, унаслідок чого не може брати участь у судових засіданнях ні особисто, ні у режимі відеоконференції, зокрема поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, чи користувався відповідач правничою допомогою під час судового провадження, чи мав можливість самостійно або з допомогою представника висловитися щодо позовних вимог. Не враховуючи ці обставини, обов`язкове зупинення провадження у справі щодо аліментів на утримання дитини, зокрема про зміну способу стягнення та їхнього розміру, хоч і відповідатиме певним інтересам того відповідача, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, але може шкодити захищеним інтересам дитини у передбаченому законом утриманні з боку такого відповідача.

Посилання на випуск:
https://unba.org.ua/news/10434-aktual-ni-zmini-u-simejnomu-pravi-komitet-naau-opublikuvav-chergovij-byuleten.html

Зберігайте, поширюйте, використовуйте в роботі!

Коли проживання за кордоном стає ухиленням від виконання батьківських обов'язків?Однією з підстав для позбавлення батька...
09/10/2024

Коли проживання за кордоном стає ухиленням від виконання батьківських обов'язків?

Однією з підстав для позбавлення батька або матері батьківських прав є ухилення від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини.

В статті, що опублікована на сайті НААУ, розповіла про те, яку поведінку батьків суди розцінюють як ухилення від виконання батьківських обовязків, а також чи можна розглядати як невиконання батьківських обов’язків факт перебування одного з батьків за кордоном

Посилання на матеріал: https://unba.org.ua/publications/9569-koli-prozhivannya-za-kordonom-stae-uhilennyam-vid-vikonannya-bat-kivs-kih-obovyazkiv.html

Разом із позовною заявою про розірвання шлюбу зазвичай подаються такі документи:▪️копія паспорта та картки фізичної особ...
23/09/2024

Разом із позовною заявою про розірвання шлюбу зазвичай подаються такі документи:
▪️копія паспорта та картки фізичної особи-платника податків позивача та відповідача (за наявності);
▪️копія свідоцтва про шлюб (або оригінал свідоцтва про шлюб);
▪️копія свідоцтва про народження дітей;
▪️квитанція про сплату судового збору або заява позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Відсутність копії паспорта, картки фізичної особи-платника податків відповідача не є проблемою. Достатньо буде в позовній заяві вказати його ПІБ, адресу реєстрації місця проживання, РНОКПП, номер телефону.

Вищевказаний перелік документів є стандартним, проте, зважаючи на індивідуальність кожної справи, може виникнути необхідність надати інші докази для підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, причини розірвання шлюбу (наприклад, докази вчинення домашнього насильства, стану здоров’я тощо).

#адвокат #адвокаткиїв #сімейнийадвокат #адвокатбровари #адвокатковель #розлучення #аліменти #адвокатпопіка

Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного після народження дит...
19/09/2024

Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного після народження дитини.

Це правило не поширюється на випадки, якщо:
▪️один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини;
▪️батьківство зачатої дитини визнане іншою особою;
▪️батьківство щодо дитини визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.

На розгляді у Верховній Раді України перебуває законопроект № 5492, яким пропонується, зокрема, виключити положення ст. 110 СК України щодо неможливості пред’явлення позову про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини.

Законопроект зареєстрований у Верховній Раді України ще 14.05.2021 і до цього часу не прийнятий.

Тому наразі слід керуватися чинними нормами сімейного законодавства та мати на увазі про вищезазначені обмеження права на пред’явлення позову про розірвання шлюбу.

Чи потрібно в позовній заяві про розірвання шлюбу зазначати вимоги про стягнення аліментів на утримання дітей, поділ спі...
15/09/2024

Чи потрібно в позовній заяві про розірвання шлюбу зазначати вимоги про стягнення аліментів на утримання дітей, поділ спільного майна?

Суд розглядає справи лише за зверненням особи, поданим відповідно до процесуального законодавства, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

А тому, якщо до суду подається позовна заява про розірвання шлюбу, то суд прийматиме рішення тільки в межах заявлених вимог.

Розірвання шлюбу не обов’язково має наслідком одночасне вирішення питання поділу майна, стягнення аліментів, визначення місця проживання дітей та ін.

Всі ці питання можна вирішувати поступово по мірі необхідності.

Відсутня заборона стягувати аліменти в період перебування в шлюбі, а для вимог про поділ майна, які заявляються після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки, яка обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

Чи є сенс подавати заяву до суду про стягнення аліментів, якщо мати/батько ніде не працює?Відповідно до положень законод...
12/09/2024

Чи є сенс подавати заяву до суду про стягнення аліментів, якщо мати/батько ніде не працює?

Відповідно до положень законодавства кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Такому праву дитини кореспондує обов’язок батьків утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.

‼️Обов’язок утримувати дитину не залежить від наявності/відсутності офіційного працевлаштування та доходу у батьків.

Тому варто стягувати аліменти в судовому порядку та звертатися до державного або приватного виконавця для примусового виконання судового рішення.

У разі, якщо аліменти були присуджені у частці від доходу платника аліментів, і у такого платника аліментів утворилась заборгованість і на час виникнення заборгованості він не працював, то заборгованість визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості без вирахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

‼️Крім того, відсутність працевлаштування не може бути підставою для звільнення платника від заборгованості зі сплати аліментів.

Так, Верховний Суд в своїй постанові від 21.12.2022 у справі № 697/1575/21 зазначив, що доводи платника аліментів про відсутність можливості працевлаштування не може бути обставиною, яка б звільнила його від обов`язку зі сплати заборгованості за аліментами. Звільнення з попереднього місця праці та відмова у прийнятті на роботу підтверджує факт відсутності працевлаштування платника аліментів та не впливає на його обов`язок утримувати дітей.

15 серпня відбувся круглий стіл «Позбавлення батьківських прав на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України. Права батьків: ...
16/08/2024

15 серпня відбувся круглий стіл «Позбавлення батьківських прав на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України. Права батьків: «над» інтересами дитини чи «для» інтересів дитини?», організований Комітетом НААУ з питань сімейного права

Говорили з колегами про позбавлення батьківських прав у зв’язку з ухиленням батька/матері від виконання батьківських обов’язків, про обставини, на які варто звертати, формуючи правову позицію в такого роду справах, чи свідчить заперечення відповідача проти позову про інтерес до дитини та бажання змінити свою поведінку, про наслідки анулювання правового та емоційного зв’язку як для батьків, так і дітей, про можливість поновлення батьківських прав, можливість контакту дітей та батьків після позбавлення батьківських прав, про так звані «штучні справи» з метою отримати можливість відстрочки від мобілізації та ризики ініціювання таких процесів.

Тема моєї доповіді під час заходу «Позбавлення батьківських прав з підстав самоусунення від виконання батьківських обов’язків, зокрема, через виїзд за кордон».

На основі власного практичного досвіду надання правничої допомоги в таких справах, а також судової практики проаналізувала, яку поведінку батьків суди розцінюють як самоусунення від виконання батьківських обов’язків.
Існуючі реалії зумовлюють збільшення випадків проживання дітей та батьків в різних країнах. У разі, якщо батьки виявляють інтерес до дитини, цікавляться її життям, виконують обов’язки щодо виховання та утримання, то не може йти мови про позбавлення батьківських прав лише через факт перебування матері/батька за кордоном (наприклад, постанови Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 722/225/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/119579561 ), від 21.06.2023 у справі № 127/10585/21 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111713701).

Проте, якщо батько/мати відсутні в житті дитини, жодним чином не беруть участі в її житті, втрачено емоційний зв'язок, коли фактично лишаються формальні юридичні відносини батьки-діти, то в такому разі виправдання про неможливість виконувати батьківські обов’язки через перебування за кордоном до уваги не беруться. Як приклад, постанова Верховного Суду від 26.04.2022 у справі № 520/8264/19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/104178273)

При зверненні до суду із позовом про позбавлення батьківських прав потрібно обґрунтувати, яка мета має бути досягнута шляхом позбавлення батька/матері батьківських прав, як це змінить існуючу ситуацію на кращу і сприятиме захисту інтересів саме дітей.

Переглянути відеозапис заходу можна за посиланням: https://fb.watch/t-9ScojLGN/

Address

Вулиця Грушевського, 7
Brovary
07400

Telephone

0506616908

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when Адвокат Ірина Попіка posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to Адвокат Ірина Попіка:

Share