24/08/2026
Сьогодні моя країна святкує День Незалежності.
⠀
Учора був День мого рідного Харкова.
⠀
І, мабуть, саме в такі дні особливо гостро відчуваєш одне просте запитання: а де тепер мій дім?
⠀
Мені досі важко дивитися фотографії та відео з життя до 2022 року. Не тому, що там усе було ідеально. Звісно, ні. Просто тоді було те дивне відчуття, яке ми майже ніколи не помічаємо, поки воно є: відчуття, що ти на своєму місці.
⠀
Знайомі вулиці. Люди поруч. Плани на наступний тиждень, місяць, літо. І абсолютна впевненість у тому, що твоє життя продовжуватиметься саме тут.
⠀
Минуло вже більше чотирьох років.
⠀
Я живу в Польщі. Тут уже з’явилися свої маршрути, знайомі місця, люди, справи, звички. Життя не зупинилося — як би дивно це не звучало, воно навчилося рости далі.
⠀
І все ж інколи мене чіпляє одна фраза.
⠀
Коли я телефоную рідним або кудись їду й абсолютно автоматично кажу:
⠀
«Скоро буду вдома».
⠀
Вдома.
⠀
Спочатку я навіть не звертала на це уваги. А потім почала ловити себе на думці: коли це слово встигло змінити адресу?
⠀
Особливо дивно, що справжнього відчуття осілості в мене досі немає. Орендовані квартири, речі, які наче завжди мають бути готові до наступного переїзду, відсутність тієї самої внутрішньої впевненості: ось тут я залишаюся.
⠀
Наче ти вже пустив коріння — але все одно час від часу перевіряєш, чи можна.
⠀
Раніше дім був точкою на карті. Містом. Квартирою. Вулицею, яку знаєш із заплющеними очима.
⠀
А зараз я все частіше думаю, що дім — це не тільки місце.
⠀
Це люди, яким ти можеш сказати «я вже їду додому», і вони точно знають, куди ти їдеш.
⠀
Не знаю, чи можна мати кілька домів одночасно.
⠀
Не знаю, чи перестає колись боліти той, який довелося залишити.
⠀
І не знаю, де зрештою буде той самий дім, про який я одного дня скажу: «Ось. Тепер точно тут».
⠀
Рідній Україні сьогодні найбільше хочеться побажати того, що колись здавалося таким звичайним, що про це навіть не думалося.
⠀
Миру. Тиші. Безпеки.
Можливості жити на своїй землі й не боятися за завтрашній день.
⠀
А кожному українцю — де б зараз не стояло наше «вдома» — добра в серці та спокою в душі.