05/05/2026
Сьогодні міністр Департаменту Імміграції Лена М. Діаб дуже розчарувала тисячі іноземних працівників, як і сотні імміграційних консультантів та адвокатів.
Ще в листопаді минулого року, коли було опубліковано черговий імміграційний план на 3 роки, було зазначено про одноразову ініціативу надати PR статус для 33000 іноземних працівників (так звана програма «TR to PR»). В імміграційному плані ця кількість (33000) чомусь не була включена в загальне число запланованих PR. Ніхто не розумів чому це так, але ну нехай… Головне, що все-таки програма буде.
На той час і аж до сьогодні Департамент Імміграції вперто не розкривав жодних деталей щодо правил цієї загадкової «ініціативи». Тисячі іноземних працівників з нетерпінням чекали конкретики (досвід роботи, наявність роботи, освіта, знання мов?). Серед багатьох власників закритих дозволів на роботу (не українців!) був страшенний ажіотаж, різні чутки які будуть пріоритети, «прохідні» спеціальності і т.д. Це питання постійно піднімалось на консультаціях. Деякі не дуже добросовісні консультанти складали (і навіть продавали) якісь очікувані переліки документів.
Департамент Імміграції, звичайно, все це бачив і тільки спостерігав. На всі запити журналістів, асоціації імміграційних адвокатів, імміграційних консультантів - жодної конкретики.
І от сьогодні, нарешті, з’явились деталі. Тільки не такі, яких так чекали ☹ Виявляється, під «ініціативою» TR to PR малась на увазі не окрема імміграційна програма, по якій можна податись. Насправді «ініціатива» - це всього-лиш прискорений розгляд справ для тих, хто вже подався на PR і хто відповідає певним вимогам (заявники подались на PR по одній з визначених у переліку програм, заявники проживають 2 роки або більше у невеликих містечках).
Сказати, що ця новина викликала розчарування тисяч іноземних працівників та імміграційних консультантів і адвокатів – це нічого не сказати. Чому не можна було відразу роз’яснити суть «ініціативи»? Те, як це було сформульовано в імміграційному плані, було дуже оманливим. Окей, може таке формулювання було ненавмисним, буває. Але чому півроку Департамент Імміграції спокійно спостерігав за ажіотажем і не зробив коротке оголошення?
Складається враження, що посадовці не до кінця усвідомлюють: тисячі людей будують свої плани і життя своїх дітей, спираючись на подібні очікування. І бачити, як ці надії виявляються марними, — справді сумно.
Send a message to learn more