11/08/2026
✅Згідно з абзацом третім пункту 15 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), якщо у замовника виникла додаткова потреба, яку він не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі, у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена. У такому випадку замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями.
📌Таким чином, замовник може здійснити закупівлю як додаткову потребу без додавання її очікуваної вартості до вартості тотожного предмета закупівлі, проведених раніше у поточному році, однак для цього мають бути дотримані умови, визначені пунктом 15 Особливостей.
🔰Зокрема, принциповим є те, що додаткова потреба не могла бути передбачена замовником на момент здійснення первинної закупівлі.
🟢Особливості не встановлюють вичерпного переліку документів, якими замовник повинен підтверджувати виникнення такої потреби.
🟣Водночас на практиці саме наявність документальних доказів може мати вирішальне значення, якщо правомірність проведення закупівлі стане предметом моніторингу Держаудитслужби або судового спору.
🔵Тому замовнику доцільно мати документи, які дають змогу простежити послідовність виникнення додаткової потреби: від обставини, яка її спричинила, до прийняття рішення про здійснення закупівлі та, за необхідності, виділення додаткового фінансування.
🟡При цьому, конкретний перелік таких документів залежатиме від специфіки предмета закупівлі та обставин, через які виникла нова потреба.
🔎До прикладу, показовим при застосуванні абзацу 3 пункту 15 Особливостей є постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2026 у справі № 240/7230/25.
📌У цій справі Держаудитслужба провела моніторинг закупівлі Житомирського дошкільного навчального закладу № 15 на послуги з поточного ремонту з усунення аварії мийної, підлоги та електромонтажних робіт вартістю 193 000 грн.⛔За результатами моніторингу аудитори дійшли висновку, що замовник неправомірно здійснив закупівлю без відкритих торгів, оскільки у грудні 2024 року вже уклав два аналогічні договори на поточний ремонт цього самого закладу — на 199 800 грн та 199 000 грн.
⛔На думку аудиторів, загальна вартість таких закупівель становила 591 800 грн, а тому замовник фактично поділив предмет закупівлі з метою уникнення відкритих торгів.
📌Замовник не погодився з висновком Держаудитслужби та звернувся до суду. Він пояснив, що кожна закупівля була пов’язана з окремою аварійною ситуацією, яка виникла та була виявлена після проведення відповідного обстеження. Зокрема, замовник надав акти візуального обстеження приміщень, а також документи про виділення додаткового фінансування на кожен ремонт.
🔎Суди звернули увагу на положення пункту 15 Особливостей, відповідно до якого у разі виникнення додаткової потреби, яку замовник не міг передбачити під час здійснення попередньої закупівлі за тотожним предметом, очікувана вартість такої додаткової потреби не додається до вартості попередньої закупівлі.
При цьому, вид закупівлі визначається виходячи з вартості саме нової потреби.
🟠У цій справі суд встановив, що необхідність проведення кожного з трьох ремонтів виникла за різних обставин.
🟢Потреба підтверджувалася окремими актами обстеження, а фінансування на відповідні роботи виділялося додатково на підставі окремих довідок про зміни до кошторису.
🟡Водночас, у замовника була документально підтверджена послідовність:
виявлення проблеми ➡️ обстеження ➡️ встановлення необхідності ремонту ➡️ звернення за додатковим фінансуванням ➡️ виділення коштів ➡️ внесення закупівлі до річного плану ➡️ здійснення закупівлі.
‼Саме ця послідовність мала істотне значення для оцінки правомірності дій замовника.
📌Суд також зазначив, що законодавство не вимагає проводити одне обстеження всього об’єкта та одразу визначати всі можливі майбутні ремонтні роботи. Якщо нова потреба фактично виникає пізніше та не могла бути передбачена замовником, вона може розглядатися як додаткова потреба у розумінні пункту 15 Особливостей.
📌Важливим для суду було й те, що три закупівлі стосувалися різних видів ремонтних робіт: демонтажних робіт, ремонту приміщень та інженерних мереж, а також ремонту мийної, підлоги та електромонтажних систем. Тому сам факт виконання робіт в одному закладі не свідчить про те, що замовник заздалегідь мав єдину потребу в усіх цих роботах.
✅У результаті Сьомий апеляційний адміністративний суд погодився з рішенням суду першої інстанції та залишив його без змін. Суд дійшов висновку, що Держаудитслужба не довела факту поділу замовником предмета закупівлі з метою уникнення відкритих торгів, а отже, підстав для визнання договору незаконним не було.
✅Таким чином, це рішення демонструє, що для застосування абзацу 3 пункту 15 Особливостей важливим є не лише те, що закупівлі мають один об’єкт або належать до одного виду послуг з поточного ремонту.
📌Замовник повинен мати можливість обґрунтувати, що кожна наступна закупівля була зумовлена новою або додатковою потребою, яку неможливо було передбачити під час попередньої закупівлі.
У цій справі такими підтвердженнями стали акти обстеження та документи про виділення додаткового фінансування.
