LiRox L.A., юридична компанія

01/06/2026

"Ми перевіряли контрагента" - часто цього достатньо до моменту, поки банк, аудитор, донор або партнер не поставить наступне питання:
"Чи можете показати, коли, як і за якими джерелами проводилася перевірка?"

У дискусіях про санкційний комплаєнс основна увага зазвичай зосереджена на тому, кого і за якими списками перевіряти. Проте, практика дедалі частіше показує, що не менш важливим є інше: можливість підтвердити проведення перевірки та логіку прийнятого рішення.
Саме тому все більшого значення набувають внутрішні процедури документування та протоколи санкційних перевірок.
У новій статті адвокатка Liliia Oliinyk ділиться таким:
✔️чому санкційний комплаєнс поступово стає частиною системи управління ризиками;
✔️чому перевірка контрагента і можливість довести її проведення - не одне й те саме;
✔️яку роль відіграє протокол санкційної перевірки;
✔️чому універсального шаблону такого документа не існує;
✔️як знайти баланс між юридичними вимогами, аудитом та практичними потребами організації.
📖 Посилання на статтю - в коментарях.

26/05/2026

Санкційні перевірки контрагентів: чому це вже не формальність, а стандарт належної обачності

Санкційні перевірки давно перестали бути інструментом виключно для банків чи великих міжнародних корпорацій. Сьогодні санкційні перевірки контрагентів є частиною щоденної практики бізнесу, громадських організацій, благодійних фондів та проєктів міжнародної технічної допомоги.
Перед укладенням договору, здійсненням платежу або початком співпраці важливо розуміти, з ким саме працює організація.
Договір із контрагентом, щодо якого застосовані санкції, може мати серйозні наслідки:
✔️ блокування або затримка платежів;
✔️ ускладнення у взаємодії з банками;
✔️ запитання з боку донорів, аудиторів або партнерів;
✔️ репутаційні ризики;
✔️ ризик втрати фінансування або припинення співпраці.
Водночас на практиці досі часто виникає питання: чи достатньо просто перевірити назву компанії через Google або один відкритий реєстр? Найчастіше - ні.
У статті “Санкційні перевірки: стандарт належної обачності для бізнесу та громадського сектору” для Liga адвокатка, керуюча партнерка LiRox Legal Alliance Лілія Олійник розглядає:
✔️що таке санкційна перевірка та коли вона є необхідною;
✔️які міжнародні та українські ресурси використовуються для перевірки контрагентів;
✔️чому перевірка лише назви компанії часто є недостатньою;
✔️які ризики виникають у разі відсутності системного підходу;
✔️чому санкційні перевірки дедалі частіше стають стандартом належної обачності для бізнесу та НГО.
На сайті LiRox Legal Alliance також підготовлено окремий матеріал із корисними ресурсами для санкційної перевірки контрагентів https://lirox.legal/789-2/.

Експертна колонка Liliia Oliinyk на ресурсі Liga - за посиланням у першому коментарі.

25/05/2026

Професійні партнерства народжуються зі спільних цінностей та розуміння відповідальності перед людьми, які довіряють нам свої справи.
Саме тому ми, Liliia Oliinyk та Roksolana Klid , об'єднали досвід, знання та практику й створили спільний професійний простір.
Сьогодні презентуємо наш сайт, де ми зібрали те, що визначає нашу роботу: досвід, підходи, напрями практики, професійні інтереси та бачення того, якою має бути сучасна правнича допомога - зрозумілою, якісною та орієнтованою на результат.
У своїй роботі ми поєднуємо юридичну експертизу, стратегічне мислення та увагу до ризиків. Працюємо з бізнесом, громадським сектором і приватними клієнтами, допомагаючи знаходити рішення у складних ситуаціях, захищати інтереси та впевнено рухатися вперед.
Запрошуємо завітати на сайт і познайомитися з нами ближче. Будемо раді співпраці.

Комплексний Юридичний захист вашого бізнесу та приватних інтересів Комплексний Юридичний захист вашого бізнесу та приватних інтересів LiRox Legal Alliance – юридична ком...

20/03/2026

Протидія дискримінації інтегрована у військові статути

18.03.2026 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту щодо вдосконалення механізмів забезпечення військової дисципліни, запобігання і протидії проявам дискримінації та сексуальним домаганням” № 4797-ІХ від 25.02.2026, яким удосконалено механізми забезпечення військової дисципліни.

Закон № 4797-ІХ від 25.02.2026 передбачає внесення змін до низки Дисциплінарних статутів (Збройних Сил України та служби цивільного захисту).
1.Розширено поняття військової дисципліни.
Передбачається, що військова дисципліна досягається шляхом забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, виховання культури ґендерної рівності та нетерпимості до будь-яких проявів дискримінації, в тому числі за ознакою статі, запобігання та протидії насильству за ознакою статі, сексуальним домаганням та правопорушенням проти статевої свободи та статевої недоторканості у військовому колективі.
2. Відтепер до обов'язків кожного військовослужбовця з дотримання військової дисципліни входять:
додержання норм законодавства з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а також запобігання і протидії дискримінації;
повага до честі і гідності кожної людини,
недопущення самим військовослужбовцем і стримування інших від негідних дій, виражених вербально або невербально (слова, жести, рухи тіла тощо), у тому числі пов’язаних із дискримінацією за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками,
запобігання вчиненню насильства за ознакою статі, сексуальним домаганням, правопорушенням проти статевої свободи та статевої недоторканості у військовому колективі.
(Закон розширює подібні норми і на осіб служби цивільного захисту).
3. Передбачено зміни до механізму призначення службового розслідування у випадках, повʼязаних з дискримінацією;
4. Визначено форму забезпечення безпеки постраждалої особи під час проведення службового розслідування у випадках, повʼязаних з дискримінацією - за необхідності можливе відрядження постраждалої особи до іншого підрозділу на час проведення такого розслідування.
5. Передбачено гарантії прав та захист військовослужбовців, які повідомили про можливі факти, пов’язані з дискримінацією.
Таким чином, в Україні запроваджено правовий механізм протидії дискримінаційній поведінці у військовому колективі, який сприяє формуванню безпечного середовища в підрозділах і є важливою передумовою їхньої боєздатності.

18/03/2026

Судові спори часто потребують комплексного підходу та аналізу обставин, що супроводжують такий спір. Клієнти звертаються із ситуаціями, коли отримавши судове рішення про стягнення боргу, з'ясовується, що під час судового розгляду боржник відчужив нерухоме майно й виникають проблеми щодо виконання судового рішення.
ЯКІ ПРАВОВІ ІНСТРУМЕНТИ ЗАХИСТУ ПОРУШЕНОГО ПРАВА?
В таких ситуаціях одним із способів захисту є звернення до суду
із позовом про визнання НЕДІЙСНИМ ПРАВОЧИНУ як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та недопустимості зловживання правом.

17/03/2026

Керуюча партнерка АО “Lirox L.A.” Лілія Олійник - про вразливість учасника процесу та формулу Радбруха

Лілія Олійник, адвокатка, керуюча партнерка АО “Lirox L.A.” 13 березня взяла участь у фаховому обговоренні у форматі круглого столу «Формула Радбруха: теоретичний конструкт чи практичний інструмент у пошуках справедливості», що відбувся у межах Днів науки НаУКМА.
Лілія у своєму виступі із темою “Безсторонність суду та вразливість учасника процесу: чи може працювати формула Радбруха?” зосередилася насамперед на вразливості учасника процесу, яка змінює лінзу справедливості застосування процесуальних правил.
Вразливість не визначає результат справи і не знижує стандарт доказування. Проте ігнорування вразливості може призводити до ситуацій, коли:
✖️право на суд стає лише формальним,
✖️процес створює структурну нерівність,
✖️або відбувається посяганння на людську гідність.
У таких випадках виникає питання про межу, яку описує формула Радбруха.
Адже якщо формальне застосування процесуальних правил призводить до ситуації, коли вразлива особа фактично позбавлена можливості захистити свої права, право може досягати рівня нестерпності й ризикує перетворитися з інструменту справедливості на інструмент її заперечення.

27/01/2026

"За останні роки персональні дані перестали бути «побічним продуктом» діяльності держави, бізнесу чи медіа - вони стали ключовим ресурсом, який легко копіюється, агрегується та використовується повторно, часто поза контролем самої людини."
В українському регулюванні досі домінує реактивний підхід: формальна відповідність замість оцінки ризиків для людини. У новій статті керуючої партнерки Liliia Oliinyk про те, чому відсутність культури превенції робить захист персональних даних запізнілим і як елемент управління діяльності щодо поводження із персональними даними сприятиме зміні парадигми.
https://blog.liga.net/user/loliinyk/article/58580

21/01/2026

Лілія Олійник, адвокатка, керуюча партнерка АО “Lirox L.A.” 16 січня прийняла участь у третій діалоговій зустрічі медіа та представниць (-ків) судів, організованій ГО “Вектор прав людини” у партнерстві з Радою суддів України, Національною спілкою журналістів України за підтримки CEELI Institute (Прага), де обговорювались правові та етичні стандарти у роботі над чутливими темами в умовах воєнного стану.
Liliia Oliinyk у своєму виступі зосередилася насамперед на потерпілоорієнтованому підході та проблематиці його реалізації на практиці.
Вона наголосила, що традиційно системи кримінальної юстиції концентруються на конструюванні відносин між державою та правопорушником та додають проблем потерпілим, а не зменшують їх. Саме тому потерпілоорієнтований підхід вимагає системного переосмислення ролі потерпілих у кримінальному провадженні та реального врахування їхніх потреб.
Окрему увагу у виступі приділено європейським стандартам та викликам, пов’язаним із їх реалізацією. Зокрема, йшлося про те, що Директива 2012/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 25 жовтня 2012 року покладає на держави-члени ЄС обов’язок створити умови для належного захисту та підтримки для осіб, які стали потерпілими від злочину, та визначає мінімальний набір прав потерпілих, реалізація яких має бути забезпечена.
При цьому, Директива встановлює лише мінімальні правила, уповноважуючи держави-члени ЄС розширювати обсяг прав задля підвищення рівня захисту.
Також було обговорено звіт щодо практичного впровадження стандартів Директиви в межах проєкту BeneVict (Benefits of full implementation of the Victims' Rights Directive). Мета дослідження - отримати всебічне розуміння того, як права потерпілих реалізуються в Європейському Союзі, виявити постійні виклики у практичному застосуванні Директиви та закласти основу для подальшого розвитку стандартів захисту прав потерпілих.
Окремо йшлося про питання потерпілоорієнтованого підходу в роботі судів та його значення для забезпечення справедливого й чутливого до травми правосуддя.
Детальну інформацію про захід можна знайти на сторінках громадської організації “Вектор прав людини” (лінки у коментарях).

19/01/2026

Верховний Суд, в ухвалі від 15.01.2026, вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, зазначив, що скаржник послався на висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду. Однак, перевіркою Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що жодного з перерахованих скаржником судових рішень Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду не існує в реальності.
Таким чином, Суд зазначив, що вказані у касаційній скарзі номери справ та дати ухвалення постанов є вигаданими, а посилання на сформовані висновки - неправдивими.
Такі дії скаржника суперечать принципу добросовісності користування процесуальними правами, закріпленому у статті 45 КАС України та ставить під сумнів обґрунтованість касаційної скарги.
Верховний Суд звернув увагу, що “характер наведених посилань може свідчити про використання учасником справи інструментів штучного інтелекту (ШІ) та, відповідно, отримання на запит результату у формі "галюцинацій". Згідно з галузевими стандартами України, "галюцинування" визначається як феномен, за якого результат роботи системи генеративного ШІ містить неточну або хибну інформацію, що оманливо представлена як достовірна (Словник термінів у сфері штучного інтелекту, схвалений Міністерством цифрової трансформації, пункт 24, 2024 рік). "Процитовані" висновки суду касаційної інстанції настільки точно відповідають потребам аргументації скаржника, що може вказувати на ймовірний запит до ШІ підібрати відповідну судову практику, яку технологія могла згенерувати, не маючи доступу до реальних баз даних (реєстрів)”.
Верховний Суд одночасно зазначив, що використання ШІ для підготовки процесуальних документів саме по собі не заборонено. Проте відповідальність за достовірність інформації, викладеної у процесуальних документах, покладається виключно на учасника справи.
Суд, в зазначеній ухвалі, наголосив на обов'язковості дотримання принципу фахового людського контролю (human-in-the-loop).
Використання ШІ у правничій діяльності допускається виключно як допоміжний інструмент, який не може замінити професійну діяльність правника: його критичне мислення, фахове судження та правову кваліфікацію (Рекомендації з відповідального використання штучного інтелекту для правників (схвалені Міністерством цифрової трансформації та Міністерством юстиції України, липень 2025 року).
Відповідно до встановлених етичних стандартів, правник зобов`язаний самостійно перевірити (верифікувати) результати, згенеровані ШІ, шляхом перехресної перевірки з офіційними джерелами. Принцип добросовісності вимагає від учасника справи утримуватися від використання результатів роботи ШІ, якщо достовірність джерел перевірити неможливо.
Подання до Суду процесуальних документів, згенерованих ШІ, за відсутності фахової перевірки, Суд оцінив як неналежне виконання професійних обов`язків і недобросовісне користування учасником справи процесуальними правами, що може бути кваліфіковано як вияв неповаги до Суду.
За таких обставин, враховуючи, що справа розглядалася як справа незначної складності, а касаційна скарга не містила належного обґрунтування виключних підстав для касаційного оскарження, КАС ВС 15.01.2026 відмовив у відкритті касаційного провадження.

13/01/2026

Реальне ім’я реальної людини не може використовуватися довільно

Верховний Суд ухвалив остаточне рішення у справі про припинення порушення особистого немайного права.
Про що йдеться? Позивачка стверджувала, що використання її імені, тобто імені реальної людини в серіалі “Чорнобиль” без її згоди є порушенням особистих немайнових прав.
У цій справі Верховний Суд посилаючись на норми Цивільного кодексу України вказав, що фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. При цьому, особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом.
Якими ж є особисті немайнові права, пов’язані із іменем людини?
☝️Такими правами є визначені в статтях 294-296 ЦК України:
✔️право на ім`я, яке забезпечує особі правову індивідуалізацію і надає їй право вимагати від інших звертатися до неї відповідно до її імені;
✔️право на зміну імені (імені, по батькові та прізвища);
✔️право на використання імені, яке полягає у наданні фізичній особі можливості використовувати своє ім`я у всіх сферах суспільних відносин, а також передбачає певні обмеження щодо використання імені фізичної особи іншими особами.

При цьому, зміст права на недоторканність особистого і сімейного життя як одного з видів особистого немайнового права полягає в тому, що фізична особа вільно, на власний розсуд визначає свою поведінку у сфері свого приватного життя і можливість ознайомлення з ним інших осіб та має право на збереження у таємниці обставин свого особистого життя (статті 270, 271, 301).
Рішення Верховного Суду у справі за позовом людини, чиє ім’я було використано без її згоди, важливе не лише для безпосередніх учасників процесу.
☝️Йдеться про чітку правову межу: реальне ім’я реальної людини не може використовуватися довільно, навіть у художньому творі, навіть у серіалі «на реальних подіях».
В цій справі важливо, що Верховний Суд визнав сам факт порушення права на ім’я як достатню підставу для відповідальності.
Це рішення - чіткий сигнал для креативних індустрій та медіа:
«історичний контекст» або «художній задум» не звільняють від обов’язку поважати особисті немайнові права.
📝Посилання на постанову Верховного Суду від 27.11.2025 № 752/7647/20 в коментарі