Комітет НААУ з питань кримінального права та процесу

02/10/2026

⚖️ Договір передбачає участь через ВКЗ, а суд вимагає особистої явки: як діяти адвокату?

В умовах воєнного стану та безпекових ризиків дистанційна участь адвокатів у судових засіданнях стала звичною частиною професійної практики. З метою належного врегулювання відносин із клієнтом адвокати нерідко прямо передбачають у договорах про надання правничої допомоги можливість участі у судових засіданнях у режимі відеоконференції.

❓ Але що робити, якщо договір передбачає дистанційну участь, а суд вимагає особистої явки захисника? Чи може неявка адвоката до суду за таких обставин розцінюватися як дисциплінарний проступок?

🔹 На ці питання звернула увагу Рада адвокатів України, надавши роз’яснення за результатами розгляду звернення адвоката. Ключовим є розмежування договірних відносин між адвокатом і клієнтом та процесуальних відносин між захисником, судом та іншими учасниками кримінального провадження.

📌 Умова договору про дистанційну участь визначає межі доручення адвоката, однак сама по собі не створює для суду безумовного обов’язку проводити засідання через ВКЗ. Після вступу адвоката у кримінальне провадження порядок його участі визначається КПК України та відповідними процесуальними рішеннями суду.

⚖️ Водночас, якщо суд вважає особисту присутність захисника необхідною, таке рішення має бути належно обґрунтоване. Положення ст. 47 КПК України мають застосовуватися системно зі ст. 336 КПК України, яка регулює здійснення судового провадження в режимі відеоконференції.

💻 Що варто зробити адвокату? Завчасно подати письмове клопотання про дистанційну участь, послатися на ст. 336 КПК України та відповідні умови договору, обґрунтувати обставини, які зумовлюють необхідність ВКЗ, і підтвердити технічну готовність до участі. У разі відмови — наполягати на постановленні судом мотивованої ухвали.

❗️І ще один важливий висновок: сама фізична відсутність адвоката у приміщенні суду не є достатньою підставою для висновку про дисциплінарний проступок, якщо адвокат завчасно повідомив суд, обґрунтував клопотання про ВКЗ, був технічно готовий брати участь у засіданні та його дії не були спрямовані на затягування процесу.

🔗 Детальніше про роз’яснення Ради адвокатів України на сайті Національна асоціація адвокатів України /Ukrainian National Bar Association (посилання у коментарі)

#наау #комітетнаау

28/09/2026

⚖️ ЛЮКСЕМБУРЗЬКА КОНВЕНЦІЯ: РИЗИК ДЛЯ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ЧИ ДОДАТКОВА ГАРАНТІЯ ПРАВА НА ЗАХИСТ?

Чи справді Конвенція Ради Європи про захист професії адвоката створює нові ризики для України? Чи може механізм GRAVO «конкурувати» з ЄСПЛ? Що змінюється для адвокатської таємниці, обшуків адвокатів, професійної незалежності та адвокатського самоврядування?

У новому блозі для видання «Юридична практика» член Комітету НААУ з питань кримінального права та процесу Володимир Мацко детально аналізує аргументи, які сьогодні звучать навколо ратифікації Конвенції, та звіряє їх із самим текстом міжнародного договору, практикою ЄСПЛ і європейськими стандартами.

🔎 У матеріалі, зокрема, про:

▪️ чому GRAVO - не суд і не ще одна інстанція для індивідуальних скарг;
▪️ чи існує конфлікт між Конвенцією та механізмом ЄСПЛ;
▪️ що насправді передбачає «невідкладна процедура» моніторингу;
▪️ які гарантії Конвенція встановлює щодо адвокатської таємниці, обшуків та вилучення інформації;
▪️ чи створює воєнний стан перешкоди для виконання Конвенції;
▪️ як її стандарти співвідносяться з реформуванням адвокатури та євроінтеграційними процесами України.

💬 Один із ключових висновків автора: Конвенція захищає не лише професію адвоката - зрештою йдеться про право кожної людини мати незалежного захисника.

Запрошуємо колег до професійної дискусії: які аргументи щодо ратифікації Конвенції ви вважаєте найбільш важливими для української адвокатури?

#НААУ #комітетнаау

📖 Повний текст статті:

23 вересня «Європейська правда» опублікувала колонку «Захист адвокатів як потенційний...

28/09/2026

⚖️ ВИТЯГ З ЄРДР НЕ ПІДТВЕРДЖУЄ ПОВНОВАЖЕННЯ СЛІДЧОГО ЧИ ПРОКУРОРА: НОВА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ККС ВС

❗️Для сторони захисту ця позиція варта особливої уваги: формальна наявність прізвища слідчого чи прокурора у витягу з ЄРДР ще не означає наявності в нього належних процесуальних повноважень.

У постанові від 25 серпня 2026 року у справі № 200/19472/17 (провадження № 51-3571км25) Касаційний кримінальний суд у складі Верховний Суд підтвердив: витяг з ЄРДР не може замінити процесуального рішення про визначення групи слідчих або прокурора / групи прокурорів.

🔎 Чому це принципово?

У цій справі прокурор звернувся до суду з клопотаннями про проведення НСРД до того, як був належним чином визначений прокурором у відповідному кримінальному провадженні.

Суд також установив, що слідчий, який складав і підписував повідомлення про підозру, не був включений постановою до групи слідчих. Наявність його прізвища лише у витягу з ЄРДР належних повноважень не створювала.

⚠️ Наслідок - принциповий для оцінки доказів: процесуальні дії, вчинені неналежним суб’єктом, можуть поставити під сумнів допустимість отриманих доказів, а також похідних від них доказів.

ККС ВС окремо сформулював важливий орієнтир і для розгляду клопотань про НСРД: слідчий суддя зобов’язаний перевірити процесуальний статус та повноваження особи не лише на момент розгляду клопотання, а й на момент його складання та звернення до суду. Також підлягає перевірці дотримання правил територіальної юрисдикції.

📌 Практичний акцент для захисника:
під час аналізу матеріалів кримінального провадження варто перевіряти не лише витяг з ЄРДР, а й постанови про визначення прокурора або групи прокурорів, постанови про визначення групи слідчих, дату їх ухвалення та співвідношення цих дат із конкретними процесуальними діями.

У цій справі виправдувальний вирок залишено без змін, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

🔗 Повний текст постанови в ЄДРСР:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/139332402

📚 Ця та інші актуальні правові позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду увійшли до нового Огляду судової практики ККС ВС за серпень 2026 року.

🔗 Огляд ККС ВС:
https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KKS_08_2026.pdf

💬 Колеги, чи перевіряєте ви в кожному провадженні не лише відомості ЄРДР, а й первинні процесуальні рішення про визначення конкретного слідчого та прокурора?

#НААУ #комітетнаау

19/09/2026

Мирної суботи та приємного перегляду ключового за тиждень від Верховний Суд

⤵️⤵️⤵️

Друзі, сьогодні в нашій щосуботній добірці пропонуємо вам пригадати про найсвіжіші правові позиції Верховного Суду, а також актуальну позицію ЄСПЛ, і про узагальнення судової практики, оприлюднені ВС впродовж тижня.

Судові рішення:

🔹Позиція ЄСПЛ у справі SYLVIE VALLÉE v. FRANCE: конфіскація спільного майна подружжя в межах кримінального провадження щодо одного з них – https://cutt.ly/iycoo4Na

🔹ОП КЦС ВС вказала, в яких випадках лихварські проценти не підлягають стягненню зі споживачів – https://cutt.ly/5ycopp8R

🔹КГС ВС: забудова орендованої земельної ділянки водного фонду дачними будинками є підставою для дострокового розірвання договору оренди – https://cutt.ly/aycopYfW

🔹КГС ВС: пеня за несвоєчасну сплату внесків до ОСББ, не передбачена законом, може встановлюватися лише договором, а не рішенням загальних зборів – https://cutt.ly/CycopJFT

Огляди судової практики:

📌 Огляд судової практики ВС у справах щодо речових прав на чуже майно в земельних відносинах, зокрема земельного сервітуту – https://cutt.ly/Eycop5qQ

📌 Огляд судової практики ККС ВС про звільнення від кримінальної відповідальності – https://cutt.ly/xycoagB3

📌 Огляд судової практики КАС ВС щодо процедурних порушень під час призначення та проведення податкових перевірок – https://cutt.ly/eycoaET0

Новини:

Пленум Верховного Суду звернувся до Кабінету Міністрів України щодо належного фінансування суддівської винагороди – https://cutt.ly/iycoaC4m

Авторські колонки:

Стаття судді ВС у КЦС Василя Крата «Законний розмір пені за порушення зобов’язання» – https://cutt.ly/4ycoX4rb

14/09/2026

⚖️ Український досвід роботи адвокатури в умовах повномасштабної війни сьогодні є важливим не лише для України, а й для всієї європейської правничої спільноти.

Під час зустрічі керівників адвокатур країн Північної Європи та Балтії заступник Голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій окреслив три практичні уроки, які варто враховувати на законодавчому рівні на випадок війни чи іншої надзвичайної ситуації: безперервність роботи органів адвокатського самоврядування, збереження професійних реєстрів та архівів, а також рівні гарантії для адвокатів, суддів і прокурорів у питаннях мобілізації.

Особливо важливо, що йдеться не лише про організаційні питання. Стійкість адвокатури безпосередньо пов’язана із забезпеченням права на захист та здатністю системи правосуддя функціонувати навіть у найскладніших умовах.

📌 Детальніше - у публікації Національна асоціація адвокатів України /Ukrainian National Bar Association

#наау #комітетнаау

Безперервність адвокатського самоврядування, захист професійних реєстрів та архівів, а також рівні гарантії роботи для адвокатів, суддів і прокурорів мають бути ....

27/08/2026

⚖️ Один удар і смерть потерпілого: де межа між умисним тяжким тілесним ушкодженням та вбивством через необережність?

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду сформулював важливу для практики захисту правову позицію щодо розмежування ч. 2 ст. 121 КК України та ч. 1 ст. 119 КК України.

У справі № 357/10997/19 особу було засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України: під час конфлікту вона завдала потерпілому одного удару кулаком в обличчя, після якого виникла гідравлічна хвиля, що спричинила тяжке ушкодження головного мозку та смерть потерпілого.

Сторона захисту послідовно наполягала: сам факт настання тяжких наслідків ще не доводить наявності умислу на їх заподіяння.

І ККС ВС погодився з цим підходом.

🔹 Для визнання особи винною в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, заподіяному одним ударом, обвинувачення має довести поза розумним сумнівом: удар був значної сили або особа свідомо завдала його у таке місце чи таким способом, який завідомо для неї міг призвести до тяжких наслідків.

У цій справі не було доведено жодної з цих обставин.

Суд урахував, зокрема, що експерт не зміг визначити силу удару; ушкоджень кісток чи хрящових тканин носа потерпілого не було; конфлікт виник раптово та переріс в обопільну бійку; засуджений не мав спеціальних навичок єдиноборств; а після удару намагався надати допомогу та викликати лікарів.

⚖️ Ключове значення має не лише об’єктивний наслідок дії, а суб’єктивне ставлення особи до цього наслідку.

ККС ВС дійшов висновку, що обвинувачення не спростувало поза розумним сумнівом версію про необережний характер дій, та перекваліфікував дії засудженого з ч. 2 ст. 121 КК України на ч. 1 ст. 119 КК України.

У зв’язку зі спливом строків давності особу було звільнено від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження - закрито.

📌 Для захисника ця справа є показовою: інколи вирішальним стає не заперечення самої дії чи причинного зв’язку, а точне визначення того, що саме сторона обвинувачення повинна довести щодо умислу - і чого в матеріалах провадження насправді не доведено.

Постанова ККС ВС від 14 липня 2026 року
справа № 357/10997/19
провадження № 51-4882км25

Правову позицію включено до Огляду судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за липень 2026 року.

#наау #комітетнаау

24/08/2026

🇺🇦 Вітаємо з Днем Незалежності України!

Нехай Україна завжди залишається вільною і незалежною державою, у якій поважають людську гідність, цінують свободу та утверджують верховенство права!

Дякуємо Збройним Силам України за щоденний захист нашої держави, за можливість жити, працювати й будувати майбутнє у вільній Україні!

Комітет НААУ з питань кримінального права та процесу

17/08/2026

❗️❗️❗️

Пропонуємо до вашої уваги огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за липень 2026 року, в якому відображено важливі правові позиції з кримінального та кримінального процесуального права – https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Oglyad_KKS_07_2026.pdf.

У сфері кримінального права зроблено висновки про те, що:

– кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України, може бути вчинене лише особою, яка має статус військовозобов’язаного або резервіста і перебуває на військовому обліку, тобто є спеціальним суб’єктом. Особа, яку закон звільнив від військового обов’язку, не може нести кримінальну відповідальність за ухилення від мобілізації. В особи, яка законно виключена з військового обліку, відсутній також юридичний обов’язок проходити процедуру призову, у тому числі повторно проходити військово-лікарську комісію.

У сфері кримінального процесуального права зазначено, що:

– у разі, якщо суд установив наявність підстав для відшкодування шкоди, передбачених приписами ч. 1 ст. 1172 ЦК України, належним відповідачем є юридична або фізична особа – роботодавець працівника (службовця), який заподіяв шкоду, а не держава;

– проведення огляду VIP-кімнати для переговорів у відділенні банку не обмежує та не порушує прав на невтручання в особисте чи сімейне життя, а також на недоторканність житла чи іншого володіння осіб, щодо яких така слідча дія проводиться.

В огляді висвітлено також інші, не менш актуальні правові позиції.

17/08/2026

⚖️ Альтернативний висновок експерта в апеляції: ККС ВС про реальне забезпечення права на захист

Чи може суд відмовити стороні захисту в дослідженні альтернативного висновку експерта лише тому, що такий доказ подано вже під час апеляційного розгляду?

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду наголосив: формального посилання на стадію судового провадження для такої відмови недостатньо.

У справі № 132/1925/23 сторона захисту під час апеляційного перегляду просила долучити та дослідити висновок інженерної транспортної експертизи, відповідно до якого засуджений у конкретній дорожній ситуації не мав технічної можливості уникнути ДТП. Апеляційний суд відмовив, пославшись на те, що дослідження цього доказу не заявлялося в суді першої інстанції.

ККС ВС визнав такий підхід безпідставним та звернув увагу, що у кримінальних провадженнях щодо дорожньо-транспортних подій експертне дослідження може безпосередньо впливати на висновок суду щодо винуватості. Тому право захисту спростовувати висновки експертів, надані стороною обвинувачення, за допомогою іншого експертного висновку має бути реально забезпечене судом.

Необґрунтоване відхилення аргументів захисту щодо перевірки експертного висновку порушує засади змагальності та справедливості судового розгляду. ККС ВС скасував ухвалу апеляційного суду та призначив новий апеляційний розгляд.

Для адвокатської практики ця позиція є важливим нагадуванням: право надати альтернативний експертний висновок має передбачати і реальну можливість домогтися його дослідження та належної процесуальної оцінки судом, особливо коли такий доказ здатний вплинути на вирішення питання про доведеність винуватості.

📌 Постанова ККС ВС від 16 червня 2026 року у справі № 132/1925/23, провадження № 51-426км26.

🔗 З повним текстом постанови Верховного Суду можна ознайомитися за посиланням у коментарях

17/07/2026

⚖️ Комітет НААУ з питань кримінального права та процесу підготував та направив до Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності пакет законодавчих пропозицій щодо вдосконалення інституту застави.

Запропоновані зміни спрямовані на забезпечення справедливого балансу між інтересами кримінального провадження та правом людини на свободу, а також приведення національного законодавства у відповідність до практики Європейського суду з прав людини.

📌 Серед ключових пропозицій:
▪️ надати можливість вносити заставу не лише коштами, а й рухомим або нерухомим майном;
▪️ визначати розмір застави з урахуванням реального майнового стану особи, її доходів, сімейного стану та інших обставин;
▪️ заборонити визначення застави виключно з огляду на тяжкість кримінального правопорушення чи розмір інкримінованої шкоди;
▪️ запровадити процесуальні гарантії для заставодавця, зокрема право брати участь у судовому розгляді питань щодо застави, користуватися правовою допомогою та оскаржувати відповідні судові рішення;
▪️ передбачити механізм зменшення розміру застави у разі зміни обставин, а також врегулювати питання реалізації майна та повернення його вартості.

Запропоновані зміни покликані зробити інститут застави реальним та ефективним альтернативним запобіжним заходом, забезпечити дотримання принципу презумпції невинуватості та підвищити рівень захисту прав учасників кримінального провадження.

👥 Автори законодавчих пропозицій:
Анжеліка Моїсеєва, Ірина Гловюк, Юлія Іваніна - представники Комітету НААУ з питань кримінального права та процесу.

Посилання на деталі у першому коментарі ⬇️⬇️⬇️

#НААУ #комітетнаау