16/02/2017
Доброго ранку! Нарешті за вікном майже весна. А з вами я #тижюрист)
Сьогодні ми спробуємо відповісти на запитання нашої читачки про взаємовідносини між володільцями державних реєстрів та компаніями, які такі реєстри використовують для надання безкоштовних та/або платних послуг.
Спочатку нам здавалось, що відповідь буде простою і не займе багато часу, так як виявилось це «дніще» глибше ніж ми думали.
Отже, в Україні доступ до таких реєстрів регулюється ЗУ «Про доступ до публічної інформації». Перелік публічних реєстрів можете знайти тут https://kap.minjust.gov.ua/services/registry або тут http://nais.gov.ua/registers.
Як видно, сайт НАІС наче з кінця 90х, за часів коли така сторінка підвантажувалась дві хвилини через модем Zyxel. Приблизно в такому ж вигляді там і деякі реєстри. Частина з них оновлюється раз в місяць табличкою в екселі. Але не будемо коментувати ці досягнення техніки, а повернемось до юридичної частини.
Отже, відповідно до закону доступ до інформації забезпечується «шляхом оперативного оприлюднення інформації на веб-сайтах в мережі Інтернет та на єдиному державному веб-порталі відкритих даних». («оперативному?» :)).
Ще одним документом, цікавим в контексті теми є Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних (КМУ №835 http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=248573101).
Виявляється законодавче підґрунтя, як то кажуть, в нас є і доступ до відкритих реєстрів мав би вчинятись безперешкодно, проте на практиці, не все так просто.
Чи багато компаній, стартапів ви знаєте на базі відкритих даних з реєстрів? Чи просто отримати підтримку від держави та необхідну допомогу в налаштуванні АПІ?
Як би воно мало бути? По суті державний орган мав би надавати можливість використання відкритих даних шляхом embedding або API на основі відкритої ліцензії. Але на вказаних сайтах нічого про це нема.
До прикладу в UK розповсюдження відкритих даних відбувається на основі Open Government License (http://www.nationalarchives.gov.uk/doc/open-government-licence/version/3/). Ось, наприклад, детальна інструкція як використати АРІ з відкритими даними в ЮК http://docs.ckan.org/en/release-v2.2.3/api.html. Що цікаво, така ліцензія дозволяє «exploit the Information commercially and non-commercially for example, by combining it with other Information, or by including it in your own product or application.», тобто використовувати такі дані комерційно, у поєднанні з іншою інформацією, або шляхом включення у власний продукт чи застосунок.
Хоча, от сайт Адміністрації Президента і всі матеріали на ньому розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International, яка також дозволяє використання у комерційних цілях.
На якій же підставі ви можете отримати доступ до реєстрів? Наскільки нам відомо з НАІС заключається договір на доступ до АПІ. Чи то ліцензія, чи то договір надання послуги доступу до інформації (нє то сина нє то дочь..) чіткого розуміння нема. Скоріше шо це змішаний договір. Або вихід буде як з SaaS (software as a service), де на програмну частину роблять ліцензію, а на супутні послуги договір послуг.
Деякі компанії (:)) підписують такі собі меморандуми про співпрацю з ДП Національні інформаційні системи та отримують ексклюзивний доступ до відкритих даних. Наскільки це правильно робити монополію на відкриту інформацію – вирішуйте самі.
Є ще цікаві моменти коли державне підприємство закуповує ліцензію на використання комерційного продукту на базі відкритих даних. Чи не виглядає це наче держава спочатку сама дала дані якійсь компанії, та їх обгорнула в іншу обгортку і перепродала знову державі але вже дорожче? Вирішуйте самі доцільність. Можете навіть ознайомитись з ліцензійними угодами:
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-02-07-001665-c/
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-12-28-000606-c/
Також нещодавно цю тему обговорювали Opendatabot Nikita Podgainiy
https://www.youtube.com/watch?v=LsiPTxrgc0A
Ось ще цікавий портал http://data.gov.ua/
Nikita Podgainiy доповни, якщо ми про щось забули)