09/04/2026
Трансформація нормативної бази: від циркулярного регулювання (2003) до законодавчої кодифікації поліграфа (2020):
2003 рік - Міністерський циркуляр;
2020 рік – Закон про внесення змін до деяких нормативно-правових актів, яким внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу, що регулюють використання поліграфа.
З цікавого, цей закон був прийнятий незначною більшістю голосів (53 голоси «за», 77 утрималися, 20 «проти».
Вказаним Законом визнано поліграф законним методом допиту.
В Бельгії поліграф використовувався поліцейськими з 2003 року, в приблизній кількості 450 разів на рік. В цей період Бельгія вже мала своїх поліграфологів, до навчання своїх спеціалістів користувалася послугами поліграфологів з інших країн.
Підставою використання поліграфа в Бельгії до 2020 року (прийняття Закону) являвся міністерський циркуляр, який визначав обставини, за яких може використовуватися поліграф.
Підставою видання тодішнім міністром юстиції міністерського циркуляру стала справа «Брабантських вбивць» (80-ті роки) при розслідуванні, якої вперше застосовано поліграф. Це була виняткова ситуація, пов’язана з серйозними злочинами, і не було підозрюваного, якого можна було б пов’язати з речовими доказами. Тож справа була надзвичайною. Магістрати, які хотіли використати поліграф у цьому розслідуванні, були цілком переконані в його перевагах. Згодом вони стали, певним чином, прапороносцями цього інструменту в Бельгії. Наприкінці 1990-х років виникло питання про те, чи можна його використовувати в інших, не менш серйозних справах, пов'язаних з підозрюваними, які заперечували звинувачення, та відсутністю фізичних доказів. Це спонукало інших магістратів застосувати його в інших складних справах.
Бельгія є одним із найбільш активних користувачів поліграфа, лише у 2019 році було проведено 456 тестів. Однак ця практика раптово припинилася на початку 2020 року, коли було постановлено, що документ, який суб'єкт повинен підписати для проведення тесту, містить недостатньо інформації для отримання усвідомленої згоди. Це призвело до накопичення справ у системі правосуддя.
Хоча результати тестів на «детекторі брехні» самі по собі не можуть служити доказом вини в суді, вони зазвичай використовуються разом з іншими формами вагомих доказів, такими як ДНК.
Обвинувачений також має право вимагати тест на поліграфі для власного захисту. Якщо підозрюваний запитував про тест, а він був недоступний, розслідування зупинялося, і справа не могла дійти до суду.
«В одному випадку розслідування зайшло в глухий кут близько півтора року тому, оскільки підозрюваний попросив поліграф, але ми просто не змогли його надати», – сказав Het Nieuwsblad начальник поліції Брюгге Дірк Ван Нуффель. «І ми не знаємо, коли зможемо це зробити» дані висловлення мали місце до підписаної в 2022 році Ван Квікенборном директиви, яка врегулювала раніше підняте питання, встановила певні заборони та вимоги щодо поліграфологічних досліджень
❗️Особливості діючого на сьогодні Закону та директиви/циркуляру:
• визначені обмеження: поліграф заборонено застосовувати щодо неповнолітніх, вагітних жінок, осіб у стані алкогольної чи наркотичної залежності;
• призначити поліграф може лише прокурор або слідчий суддя;
• тестування можливе тільки за добровільною згодою;
• обов’язкова відеофіксація процедури та належні умови проведення;
• обстежуваний може вимагати присутності адвоката та припинення тестування у будь-який момент.
‼️Важливо:
Результати дослідження не можуть бути використані як доказ у суді. Вони є виключно інструментом слідства. Поліграфолог може бути викликаний для пояснення методики, але не для підтвердження фактичної вини.
Сучасне значення поліграфа:
Поліграф сьогодні виконує в Бельгії низку функцій:
• допоміжний інструмент у справах про сексуальне та домашнє насильство;
• спосіб перевірки достовірності показань при відсутності доказів;
• механізм для підтвердження або спростування алібі;
• інструмент, що сприяє зізнанням;
• інструмент, що дозволяє очищувати від неправомірних підозр.
І хоча поліграф не має доказової сили у суді, його вплив на хід розслідувань є значним: результати допомагають слідчим визначати напрями роботи та оптимізувати процесуальну діяльність.
Наразі в Бельгії щорічно проводиться приблизно 500 тестів на поліграфі.
Більшість випадків стосуються сексуального чи домашнього насильства (70%), далі йдуть вбивства (20%), а також крадіжки та підпали (10%). Згідно з останніми дослідженнями, близько 20% опитаних не говорять правду, тоді як 70% говорять правду (решта 10% залишає результати непереконливими). Підозрювані рідко відмовляються від участі. Це не в їхніх інтересах.
Поліграф дуже часто використовується у випадках сексуального насильства та насильства в сім'ї. Оскільки в цих випадках слова однієї людини часто протиставляються словам іншої, він виявляється потужним інструментом для просування розслідування.
⚖️Юридичні уроки першої поліграфної перевірки в Бельгії до її нормативного врегулювання: аналіз справи Пірсона
Першою справою, в якій судді було представлено поліграф, була справа Пірсона.
5 вересня 1998 року Олів'є Пірсон, перший сержант 2-го батальйону командос у Флавінні, прибув до будинку своєї матері в Буа-де-Віллер, провінція Намюр, близько 14:30.
Він мав забрати своїх дітей. Під час розлучення він мав відвезти їх до Живе.
Але на річці Маас, між Дінаном та Астьєром, його червоний Opel Kadett з'їхав з дороги та впав у річку.
Пірсон був єдиним, хто зміг втекти з автомобіля, де загинули Свен (6 років) та Ромі (5 років).
Аріан, їхня мати, не повірила у версію про нещасний випадок і подала справу до суду.
Два роки по тому, 28 жовтня 2000 року, відділ кримінальних розслідувань військової поліції заарештував Пірсона.
Йому було висунуто кілька елементів звинувачення: суперечності щодо його маршруту, наявність метанолу в крові дітей, а також тест Пірсона на поліграфі, який слідчі вважали викривальним.
Поліграф став центральним елементом аргументів двох адвокатів захисту, які були обурені тим, що арешт Олів'є Пірсона був заснований на цьому тесті.
Канадського поліграфолога, який проводив тест (на той час жоден бельгійський слідчий не пройшов навчання), називали «гуру».
Адвокати підозрюваного перемогли у 2002 році, виправдавши Пірсона та визнавши, що неправильне використання поліграфа порушило його право на справедливий суд.
У Бельгії на той час не було власних підготовлених поліграфологів, тому для проведення тестувань доводилося залучати іноземних фахівців: канадських — для слухань французькою мовою, та південноафриканських — для слухань нідерландською (через спорідненість африкаанс). Така практика спричиняла значні й непропорційні витрати для системи правосуддя.
🔥Однак, згодом судова практика змінилася та 15 лютого 2006 року Касаційний суд ухвалив ключове рішення, у якому зазначив, що:
• поліграф не порушує презумпцію невинуватості;
• не обмежує право на захист;
• оцінка результатів належить до суверенної дискреції судді.
Цим рішенням поліграф був фактично визнаний легітимним допоміжним інструментом кримінального розслідування.
#поліграфкиїв #полиграфкиев #детекторлжикиев
