23/09/2026
У спорах між Фондом гарантування вкладів та керівниками неплатоспроможних банків центральне питання – фідуціарні обов'язки та презумпція вини посадових осіб.
У 2016-2021 роках судова практика була на боці банкірів: суди або повертали позови без розгляду, або відмовляли з формальних підстав. Усе змінилося 25.05.2021, коли Велика Палата Верховного Суду у справі банку Укоопспілки фактично констатувала презумпцію вини посадових осіб. Відтоді ця практика усталена й послідовна.
Як це працює: формально діє презумпція добросовісності керівника. Але щойно Фонд спростує її хоча б за одним критерієм, «вмикається» презумпція вини, і тягар доказування повністю переходить на відповідача.
Ключові висновки судів:
1️⃣ Головний обов'язок посадових осіб – забезпечити економічний розвиток банку. Суди оцінюють не процес, а результат.
2️⃣ Формального дотримання законодавства, внутрішніх правил та установчих документів недостатньо (справа Платинум Банку).
3️⃣ «Правило ділового рішення» не є абсолютним захистом: воно не поширюється на очевидно нерозумні та необґрунтовані рішення (справа Євробанку).
На практиці спростувати презумпцію вкрай складно. Водночас останні рішення судів першої та апеляційної інстанцій демонструють зміну підходів. У справах Дельта Банку та Банк Контракт суди дійшли висновку, що самої лише презумпції недостатньо: Фонд має довести вину відповідачів і прямий причинно-наслідковий зв'язок між їхніми рішеннями та збитками.
Детальніше – у матеріалі на сайті VB Partners:
https://vbpartners.ua/novyny/prezumpcziya-vyny-kerivnykiv-banku-chy-mozhna-yiyi-sprostuvaty-v-sudi