Атлас "Діабет в Україні"

29/03/2026

РОЗВИТОК ІНТЕГРОВАНОГО ЛІКУВАННЯ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТА БАГАТОЧИСЛЕННИХ ХРОНІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
28 березня 2026 р.
«Серцево-судинні захворювання рідко зустрічаються ізольовано. Ця дорожня карта чітко показує, що системи охорони здоров’я, побудовані з урахуванням окремих захворювань, більше не можуть задовольняти потреби сучасних пацієнтів.
Інтегрована, орієнтована на людину медична допомога — це не просто одна з можливостей, а необхідна умова для поліпшення результатів лікування та забезпечення сталого розвитку систем охорони здоров’я в усьому світі».
— Професор Лоуренс Сперлінг, співголова робочої групи з розробки дорожньої карти WHF

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) залишаються провідною причиною смертності у світі. Однак більшість людей, які живуть із ССЗ, також мають множинні хронічні захворювання (МХЗ), такі як діабет, хронічна хвороба нирок та розлади психічного здоров’я. Незважаючи на це, системи охорони здоров’я здебільшого залишаються організованими навколо окремих захворювань, що призводить до фрагментованої допомоги та значного навантаження на лікування.
Щоб вирішити цю проблему, Всесвітня федерація серця (WHF) розробила нову Дорожню карту інтегрованої допомоги для людей, які живуть із ССЗ та МХЗ або мають ризик їх розвитку, що забезпечує структурований та практичний підхід до зміцнення інтегрованої, орієнтованої на людину допомоги у всьому світі. Результати опитувань WHF підкреслюють ці виклики: 64% медичних працівників визнають фрагментованість систем ключовою перешкодою, 74% вказують на недостатнє фінансування, а 64% — на відсутність політичного пріоритету.

Реальність мультиморбідності
Погляди пацієнтів ще раз підкреслюють масштаб проблеми. Згідно з опитуванням WHF, 98 % респондентів страждали на серцево-судинні захворювання, часто у поєднанні з іншими захворюваннями, зокрема гіпертонією (50 %), діабетом (48 %) та розладами психічного здоров’я (28 %). Багато хто повідомляв про значне навантаження, пов’язане з лікуванням: 76% приймали п’ять або більше ліків, 57% стикалися з поганою координацією медичної допомоги, а 55% — з тривалим очікуванням або транспортними перешкодами для отримання послуг. Лише 9% повідомили про доступ до інтегрованих інструментів оцінки ризиків.

Від фрагментації до інтеграції
Дорожня карта WHF підкреслює нагальну потребу переходу до інтегрованої, орієнтованої на людину медичної допомоги, підкріпленої сильнішою первинною медичною допомогою, мультидисциплінарними командами та покращеною координацією між службами. Вона також наголошує на ролі систем даних, цифрових інструментів та доступу до необхідної діагностики та технологій як ключових факторів.
Важливо, що в Дорожній карті визначено практичні та масштабовані рішення. Медичні працівники виділили такі пріоритети, як підвищення обізнаності пацієнтів, посилення навчання, впровадження національної політики, розширення доступу до доступних ліків та використання цифрових інструментів моніторингу.

Заклик до дії
Необхідно терміново впровадити інтегровану допомогу людям, які страждають на ССЗ та множинні хронічні захворювання або знаходяться в групі ризику їх розвитку, шляхом узгодження політик, спільного керівництва, залучення пацієнтів та громад, а також цільових інвестицій, особливо в первинну медичну допомогу, з метою побудови більш справедливих, стійких та орієнтованих на людину систем охорони здоров’я. Оскільки тягар мультиморбідності продовжує зростати, зараз є можливість перетворити докази на дії — та забезпечити, щоб допомога була розроблена з урахуванням потреб тих, хто її найбільше потребує.

21/03/2026

https://healthexec.com/topics/healthcare-management/business-intelligence/healthcare-price-transparency-startup-earns-40m-seed-funding-bringing-total-95m

San Diego-based Turquoise Health was founded in 2020 and has evolved to be a healthcare pricing engine used to develop health plan networks and contract rates. The company said its end goal is complete price transparency to make it easier for all organizations and patients to navigate the U.S. healt...

07/03/2026

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScjYW5-JIjGlfKuQII-RSNO-w9eGmSDaAqDVldR6iqSCcGBdw/viewform

Шановні друзі! Українська діабетична федерація проводить Аналіз ситуації з доступністю медичної допомоги для людей з діабетом в Україні. Просимо Вас відповісти н....

06/03/2026

#АТЛАС "Діабет в Україні" випуск 2026 р
4.
Гармонізацією статистичних даних у сфері охорони здоров'я (включаючи дані щодо цукрового діабету) відповідно до стандартів ЄС, зокрема Регламенту (ЄС) № 1338/2008, в Україні займаються такі установи:
Державна служба статистики України (Держстат): є головним органом, що координує всю статистичну діяльність у країні та забезпечує відповідність національної статистичної системи стандартам ЕС.
- Держстат збирає та оприлюднює узагальнені дані у межах статистики:
- Захворюваність та поширеність: дані про кількість осіб з уперше встановленим діагнозом цукрового діабету та загальну
- Смертність: статистика причин смерті населення, де цукровий діабет виділяється як окрема категорія.
- Інвалідність: відомості про первинний вихід на інвалідність через ендокринні хвороби, зокрема діабет.
Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ): відповідає за формування державної політики у сфері охорони здоров’я та впровадження європейських стандартів медичної статистики. З 2026 року МОЗ розпочинає регулярний обмін даними з ОЕСР для загальної медичної звітності в межах інтеграції до європейської системи.
Центр громадського здоров’я МОЗ України (ЦГЗ) займається епідеміологічним наглядом та веденням моніторингу неінфекційних захворювань, до яких належить цукровий діабет.
ЦГЗ також займається гармонізацією медичної статистики, зокрема щодо цукрового діабету, відповідно до вимог Європейського Союзу.
Основні напрями цієї діяльності у 2026 році включають:
- Інтеграцію в європейську систему звітності: Україна планує з 1 січня 2026 року почати повноцінне подання даних згідно з міжнародними стандартами для включення до загального європейського звіту про стан здоров’я. ЦГЗ разом із МОЗ та ОЕСР працює над визначенням переліку індикаторів, яких наразі не вистачає для повної відповідності стандартам ЄС.
- Запровадження національного скринінгу: З 2026 року в Україні стартує державна програма скринінгу здоров’я для осіб віком 40+, що фокусується саме на ранньому виявленні цукрового діабету та серцево-судинних ризиків. Це дозволить збирати більш точні статистичні дані, що відповідають європейським практикам профілактики та обліку захворювань.
- Цифрову трансформацію: Триває перехід на європейські стандарти медичної звітності шляхом вдосконалення електронної системи охорони здоров’я (eHealth), що забезпечує автоматизований збір та верифікацію даних для передачі до Євростату.
Ці кроки є частиною виконання зобов’язань України щодо наближення офіційної статистики до європейської статистичної системи.
На теперішній час в Україні забезпечене функціювання Електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ/e-Health).
На основі даних Електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ/eHealth) станом на 2026 рік, можна отримати розширений перелік клінічних та статистичних показників щодо цукрового діабету (ЦД). У системі фіксуються дані, необхідні для діагностики та вибору тактики лікування:
- Рівень глікованого гемоглобіну (HbA1c): Основний критерій контролю хвороби («золотий стандарт»). Показник >6,4% зазвичай свідчить про наявність діабету.
- Рівень глюкози в плазмі: Результати вимірювань натще (норма до 6,1 ммоль/л, діабет — ≥7,0 ммоль/л) та після перорального тесту толерантності до глюкози (ПТТГ).
- Категорія пацієнта: Функціонал ЕСОЗ дозволяє лікарям відносити пацієнта до однієї з категорій (наприклад, діти, вагітні, особи з тяжким перебігом), що визначає обсяг відшкодування вартості препаратів інсуліну за програмою реімбурсації.
- Наявність ускладнень: У медичних записах фіксуються діабетична ретинопатія, полінейропатія, нефропатія та серцево-судинні патології.
- Статистичні та адміністративні показники: За допомогою аналітичних інструментів ЕСОЗ (дашбордів НСЗУ) доступні такі дані:
- Загальна чисельність хворих: Станом на початок 2026 року в Україні офіційно зареєстровано понад 1,32 мільйона людей із цукровим діабетом.
- Тип діабету: Розподіл між пацієнтами з 1-м та 2-м типами.
- Споживання ліків та засобів контролю: Кількість виписаних та погашених електронних рецептів на інсулін, пероральні цукрознижувальні препарати та тест-смужки.
- Показники скринінгу: Дані Національної програми «Скринінг здоров’я 40+» (запущена з січня 2026 року), що дозволяють оцінити ризики та виявляти нові випадки на ранніх стадіях.
- Демографічні дані: Поширеність захворювання за регіонами, віковими групами та статтю.
В електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) передбачено функціонал для ведення пацієнтів із цукровим діабетом, які потребують препарати інсуліну: лікар має категоризувати кожного пацієнта, тобто віднести до певної категорії на основі клінічних показників.
З 20 вересня 2024 року в ЕСОЗ з'явилася можливість обліковувати потребу пацієнтів у тест-смужках в межах плану лікування. Це означає, що у роботі з планами лікування відтепер є новий тип призначень – на медичні вироби.

06/03/2026

#АТЛАС "Діабет в Україні" випуск 2026 р
4.
Healthier Together – Ініціатива ЄС щодо неінфекційних захворювань: Хоча це не жорсткий регламент, цей документ визначає пріоритети фінансування та моніторингу діабету як одного з основних неінфекційних захворювань (NCDs).
Ініціатива ЄС «Healthier Together» щодо неінфекційних захворювань (на період 2022–2027 років) визначає цукровий діабет як одну з п’яти пріоритетних сфер.
Основні показники та цілі ініціативи станом на 2026 рік включають:
- Поширеність: У Європейському Союзі на діабет хворіють понад 32–33 мільйони дорослих, що становить приблизно 10% населення. Очікується, що до 2030 року ця цифра зросте до 38 мільйонів.
- Смертність: Діабет є причиною близько 2% усіх смертей в ЄС (приблизно 114 400 випадків на рік).
- Економічний тягар: Витрати на лікування діабету становлять близько 9% загальних видатків на охорону здоров'я в ЄС.
- Стратегічні цілі до 2030 року
- Ініціатива підтримує глобальні цілі сталого розвитку (SDG 3.4), зокрема:
- Зниження передчасної смертності від неінфекційних захворювань (включаючи діабет) на одну третину.
- Превентивні заходи: Покращення профілактики може запобігти до 70-80% випадків діабету 2 типу.
- Фінансування: Щонайменше 20% річного бюджету програми EU4Health спрямовується на зміцнення здоров'я та профілактику захворювань.
- Ключові напрямки дій
- Раннє виявлення та скринінг: Посилення програм для виявлення хвороби на ранніх стадіях, щоб уникнути ускладнень (серцево-судинні події, ниркова недостатність, втрата зору).
Управління детермінантами здоров'я: Боротьба з факторами ризику, такими як нездорове харчування та низька фізична активність.
Цифровізація: Впровадження цифрових рішень для самоконтролю пацієнтів та покращення якості життя.
Інтегрована допомога: Створення спільних платформ для обміну даними та кращими практиками між країнами-членами ЄС.
Для України впровадження цих показників є частиною гармонізації з вимогами ЄС, що дозволяє порівнювати ситуацію з діабетом в Україні з іншими європейськими країнами в режимі реального часу.
Кабінет Міністрів України розпорядженням від 24.12.2025 № 1488-р затвердив План державних статистичних спостережень на 2026 рік (далі – План-2026). Документ визначає, які саме державні статистичні спостереження проводитимуться у 2026 році та які офіційні статистичні показники за їх результатами будуть сформовані й оприлюднені, зокрема з урахуванням європейських вимог і зобов’язань України в межах Угоди про асоціацію з ЄС.
План-2026 містить опис кожного державного статистичного спостереження, зокрема:
- мету його проведення;
- акти права Європейського Союзу;
- методологічні документи та інструментарій;
- джерела статистичної інформації.
Окремо визначено перелік статистичних показників, які поширюються за результатами спостережень. Для кожного показника зазначено:
- дату оприлюднення на офіційному вебсайті Держстату;
- періодичність та період оновлення;
- код і назву набору даних, у межах якого показник доступний користувачам.
Можливі зміни в умовах особливого періоду
Перелік статистичних показників, строки їх оприлюднення, а також коди й назви наборів даних можуть змінюватися з урахуванням умов особливого періоду та/або надзвичайного стану.
Про всі зміни щодо оприлюднення статистичних показників і статистичних продуктів користувачів інформують завчасно – через повідомлення на веб сайті виробника офіційної статистики.
План-2026 також передбачає проведення експериментальних державних статистичних спостережень, які апробують підходи до збору та обробки даних, що застосовуються в європейській статистичній практиці:
- оцінка чисельності населення на основі даних операторів мобільного зв’язку;
- громадське здоров’я;

06/03/2026

#АТЛАС "Діабет в Україні" випуск 2026 р
4.
Основними цілями збору цих даних у 2026 році є наступні:
Формування та моніторинг політики
- Оцінка ефективності: Дані дозволяють порівнювати системи охорони здоров’я країн-членів, оцінювати доступність та якість медичної допомоги.
- Реагування на загрози: Статистика допомагає вчасно виявляти транскордонні загрози здоров’ю та розробляти заходи з підготовки до кризових ситуацій.
- Прийняття рішень: На основі спільних індикаторів (ECHI) розробляються довгострокові стратегії.
Розвиток Європейського простору медичних даних (EHDS)
- Цифрова трансформація: У 2026 році ЄС активно впроваджує EHDS для безпечного обміну даними пацієнтів між країнами, що дозволяє громадянам отримувати лікування за кордоном із доступом до їхньої історії хвороби.
- Підтримка інновацій: Деідентифіковані дані використовуються для наукових досліджень, розробки нових ліків та впровадження рішень на основі штучного інтелекту для діагностики захворювань.
Ресурсне планування та стійкість систем.
- Аналіз кадрів: Статистика допомагає виявляти дефіцит медичного персоналу (лікарів, медсестер) та планувати інвестиції в їх навчання та утримання.
- Сталий розвиток: Моніторинг показників у межах Цілей сталого розвитку ООН (SDG 3) для забезпечення благополуччя всіх вікових груп населення.
В грудні 2008 році було затверджено Регламент (ЄС) № 1338/2008 про статистику Співтовариства щодо охорони громадського здоров’я, охорони праці та безпеки на робочому місці (2).
Для збору статистичних даних Європейський Союз офіційно використовує Міжнародну статистичну класифікацію хвороб та проблем, пов'язаних зі здоров'ям (МКХ-10 або МКХ-11) для кодування причин смертності від діабету в межах бази даних Eurostat.
Згідно з Регламентом (ЄС) № 1338/2008, збір статистичних даних щодо цукрового діабету у країнах Співтовариства (ЄС) здійснюється за наступними показниками:
Стан здоров'я (Домен 1)
Це основний блок показників, що базується на опитуваннях населення та адміністративних даних:
- Поширеність (Prevalence): частка населення, яка повідомила про наявність цукрового діабету (діагностованого лікарем) протягом останніх років.
- Захворюваність (Incidence): кількість нових випадків цукрового діабету (особливо актуально для 1-го типу у дітей та підлітків).
- Самооцінка здоров'я: як пацієнти з діабетом оцінюють свій стан (від «дуже добре» до «дуже погано»).
- Обмеження життєдіяльності: тривалі обмеження у повсякденній активності через діабет або його ускладнення.
Детермінанти здоров'я (Домен 2)
Ці показники допомагають оцінити ризики розвитку діабету 2-го типу:
Індекс маси тіла (ІМТ): рівень надмірної ваги та ожиріння серед населення.
Фізична активність: рівень щотижневого фізичного навантаження.
Харчові звички: споживання овочів, фруктів та цукровмісних продуктів.
Охорона здоров'я та ресурси (Домен 3)
Показники ефективності системи охорони здоров'я у боротьбі з діабетом:
Госпіталізація: кількість виписаних пацієнтів з основним діагнозом «цукровий діабет» (код за МКХ-10: E10–E14).
Середня тривалість перебування в стаціонарі: термін лікування пацієнтів з діабетом у лікарні.
Споживання ліків: використання анти діабетичних препаратів та інсуліну.
Витрати на охорону здоров'я: державні та приватні витрати, пов'язані з лікуванням діабету.
Причини смерті (Домен 4)
Смертність: кількість випадків смерті, де цукровий діабет вказано як основну або супутню причину.
Хоча Регламент № 1338/2008 встановлює загальну рамку, Європейська Комісія (через Eurostat) деталізує ці показники за:
Віком та статтю.
Рівнем освіти та доходом (для оцінки нерівності в доступі до лікування).
Типом діабету (переважно розподіл на 1-й та 2-й типи).
Додатком ІІІ цього регламенту передбачається також збір статистики щодо причин смерті.
Регламент (ЄС) № 2022/2294 (та попередні акти імплементації) встановлює конкретні переліки змінних для збору даних через Європейське опитування про стан здоров'я (EHIS). Саме на основі цього регламенту Eurostat збирає дані про те, яка частина населення самостійно повідомляє про наявність хронічного діабету (3).
Нижче наведено встановлені переліки змінних за ключовими доменами (згідно з додатком до Регламенту):
Зайнятість в охороні здоров'я (Health Employment)
- Кількість практикуючих лікарів: розподіл за статтю та віковими групами (менше 35, 35-44, 45-54, 55-64,
- Інші категорії персоналу: практикуючі стоматологи, фармацевти, медсестри, акушерки та фізіотерапевти.
Випускники у сфері охорони здоров'я (Health Graduates)
- Кількість випускників: медичних, стоматологічних, фармацевтичних, медсестринських та акушерських спеціальностей протягом звітного періоду.
Лікарняні ліжка та заклади довготривалого догляду (Hospital Beds)
Кількість лікарняних ліжок: загальна кількість та розподіл за функціями (лікувальний догляд, реабілітація, довготривалий догляд
Ліжка в закладах довготривалого проживання: окрема категорія для соціально-медичного догляду.
Обладнання для медичної візуалізації (Medical Imaging Devices)
- Кількість одиниць обладнання:
- Апарати МРТ (MRI units).
- Комп'ютерні томографи (CT scanners).
- ПЕТ-сканери (PET scans).
Амбулаторна допомога та профілактика (Ambulatory Care)
Рівень імунізації: зокрема, вакцинація проти грипу серед осіб віком 65 років і старше.
Консультації: кількість контактів з лікарями (амбулаторно).
Стаціонарна допомога (Hospital Care)
- Виписка пацієнтів (Hospital discharges): загальна кількість за звітний період, розподілена за діагнозом (коди МКХ), статтю, віком та географічним виміром.
- Тривалість перебування: середній ліжко-день за категоріями захворювань.
Попередні акти та контекст:
Регламент (ЄС) № 2021/1901: регулює статистику щодо витрат та фінансування охорони здоров'я (звітні роки з 2021).
Регламент (ЄС) № 2018/255: стосується статистики на основі Європейського опитування щодо здоров'я (EHIS).
Регламент (ЄС) № 2015/359: попередня база для статистики витрат (до 2020 звітного року включно).
Ці дані збираються щорічно (крім випадків, де встановлено іншу періодичність) та є обов’язковими для подання країнами-членами до Євростату для забезпечення порівнюваності систем охорони здоров’я в межах ЄС.
Регламент (ЄС) 2017/745 про медичні вироби (MDR): Охоплює програмне забезпечення та пристрої для моніторингу діабету (наприклад, системи CGM).
Регламент (ЄС) 2017/745 (Medical Device Regulation — MDR) є основним законодавчим актом . Станом на 2026 рік він повністю замінює попередні директиви (90/385/EEC та 93/42/EEC).
Основні положення та зміни в новому Регламенті:
- Розширена сфера застосування: Регламент охоплює не лише медичні вироби, а й певні косметичні та естетичні засоби.
- Жорсткіша класифікація: Вироби класифікуються за рівнем ризику, при цьому встановлені вимоги до виробів високого ризику.
- Система UDI та база EUDAMED: Запроваджено систему унікальної ідентифікації виробів (UDI) для забезпечення їхнього відстеження по всьому ланцюжку постачання. Вся інформація про вироби, сертифікати та клінічні дослідження вноситься до єдиної бази даних EUDAMED.
- Посилений клінічний нагляд: Виробники зобов'язані надавати більше обґрунтованих клінічних даних про безпеку та ефективність виробів. Клінічна оцінка має проводитися протягом усього життєвого циклу продукту.
- Післяринковий нагляд (PMS): Встановлено суворі вимоги до моніторингу виробів після випуску на ринок, включаючи швидке звітування про серйозні інциденти (зазвичай протягом 15 днів).
- Відповідальність економічних операторів: Чітко визначені обов'язки для всіх учасників ланцюга: виробників, уповноважених представників, імпортерів та дистриб'юторів.
Регламент (ЄС) 2016/679 (GDPR): Визначає правові підстави для обробки персональних даних про стан здоров'я в клінічних дослідженнях та реєстрах пацієнтів з діабетом.
Європейським Союзом розроблені Нові стратегічні ініціативи (2024–2026).
Регламент про Європейський простір даних про здоров'я (EHDS): Станом на 2025–2026 роки цей документ стає центральним для транскордонного використання медичних даних з метою досліджень та формування статистики.
Впровадження EHDS планується поетапно протягом двох років. Протягом перших двох років після дати набрання чинності (26 березня 2025 року) держави-члени ЄУ зобов'язані створити свої цифрові органи охорони здоров'я. Через два роки, 26 березня 2029 року, очікується, що буде доступний перший набір транскордонних функцій. До них належать доступ до зведеної історії хвороби пацієнта, електронні рецепти та електронні виписки ліків, а до 2031 року мають з'явитися електронні зображення, медичні результати та виписки. Транскордонна інфраструктура, що реалізує це, називається MyHealth@EU Також має бути впроваджено та запущено вторинне використання електронних медичних даних. Це передбачає створення транскордонної інфраструктури під назвою HealthData@EU. Передбачається створення каталогів метаданих усіма державами-членами ЄС для великої кількості категорій медичних даних (таких як електронні медичні записи, дані реєстрів, дані клінічних випробувань, записи про здоров'я населення та дані про відшкодування витрат). Дані повинні бути доступними для широкого кола суб'єктів у сфері охорони здоров'я, а запити на доступ можуть подаватися для дослідження знеособлених даних у безпечних середовищах обробки з метою захисту безпеки та конфіденційності даних. Органи доступу до медичних даних у державах-членах повинні будуть обробляти запити на дані, а власники даних повинні виконувати прийняті запити.

06/03/2026

#АТЛАС "Діабет в Україні" випуск 2026 р
4.
СТАТИСТИЧНІ ДАНІ, ЯКІ ОБГОВОРЮЮТЬСЯ В ЗАКОНОДАВЧИХ ОРГАНАХ, НЕ Є АБСТРАКТНИМИ. ВОНИ ПРЕДСТАВЛЯЮТЬ РЕАЛЬНИХ ЛЮДЕЙ. ЛЮДИ НЕ ПЕРЕСТАЮТЬ ПОТРЕБУВАТИ ДОПОМОГИ, КОЛИ ПОЛІТИКИ ЗАХОДЯТЬ ДО ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ.
Основоположним документом для всієї статистичної системи ЄС є Регламент (ЄС) № 223/2009 про європейську статистику. Цей регламент встановлює основні правові принципи щодо збирання статистичних даних.
Статистичні принципи (згідно зі статтею 2):
- Професійна незалежність: статистика має створюватися незалежно від будь-якого політичного чи іншого зовнішнього втручання, особливо щодо вибору методів, методології та джерел даних.
- Неупередженість: збір та оприлюднення даних мають відбуватися об'єктивно, професійно та прозоро, забезпечуючи рівне ставлення до всіх користувачів.
- Об'єктивність: дані повинні відображати реальність максимально достовірно та без упереджень.
- Надійність: методи та процеси мають гарантувати точність і достовірність результатів.
- Статистична конфіденційність: захист конфіденційних даних фізичних або юридичних осіб. Дані можуть використовуватися виключно для статистичних цілей і не повинні дозволяти пряму чи непряму ідентифікацію респондентів.
- Економічна ефективність: витрати на виробництво статистики мають бути пропорційними важливості результатів, а навантаження на респондентів — мінімізованим.
Регламент також визначає сім критеріїв, яким має відповідати якісна статистика:
- Релевантність: відповідність поточним та потенційним потребам користувачів.
- Точність: ступінь наближення оцінок до реальних значень.
- Своєчасність: мінімальний проміжок часу між подією та оприлюдненням даних.
- Пунктуальність: дотримання встановлених термінів виходу публікацій.
- Доступність та чіткість: простота отримання та зрозумілість інтерпретації даних для користувачів.
- Порівнянність: можливість порівняння даних у часі та між різними географічними регіонами.
- Узгодженість: можливість надійного комбінування даних із різних джерел.
Ці принципи деталізуються в Кодексі практики європейської статистики, який є обов'язковим стандартом для національних статистичних інститутів держав-членів ЄС та Євростату.
Для забезпечення науково обґрунтованого формування політики, моніторингу стану здоров'я населення та підвищення ефективності медичних систем Європейський Союз збирає статистичні дані, зокрема у сфері охорони здоров'я.

06/03/2026

#АТЛАС "Діабет в Україні" випуск 2026 р
3. ПОЛІТИКА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
Контекст України (2026): Політичні засади охорони здоров'я
Україна у 2026 році продовжує адаптацію своєї правової бази до стандартів ЄС.

Європейська рада підтвердила зобов'язання покривати фінансові потреби України у 2026–2027 роках, що включає підтримку медичних програм та реімбурсацію ліків.
Основними нормативно-правовими актами, що регулюють галузь охорони здоров'я, є:
- Конституція України (Статті 27, 49): Закріплює право кожного на охорону життя і здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Гарантує державне фінансування відповідних програм і забороняє скорочення мережі державних та комунальних закладів охорони здоров'я.
- Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»: Це основний рамковий закон (від 19 листопада 1992 року № 2801-XII [стаття 34 (ч. 3, 4)].), який визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні, права та обов'язки громадян, а також компетенцію органів державної влади та управління у цій сфері.
- Цивільний кодекс України: Регулює цивільні правовідносини, пов'язані із захистом здоров'я та правами пацієнтів.
Закони України, що регулюють окремі аспекти:
- Закон України «Про лікарські засоби».
- Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
- Закон України «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості».
Ці документи формують комплексну правову базу для функціонування сучасної системи охорони здоров'я в Україні.
В Україні аналогами європейських Директив 2014/40/ЄС та 2011/64/ЄС слугують національні законодавчі акти, які імплементують ці норми, зокрема Закони України про систему відстеження та маркування тютюнових виробів (для впровадження Директиви про маркування та простежуваність), а також положення Податкового кодексу України щодо акцизного податку на тютюнові вироби, що спрямовані на гармонізацію зі ставками та структурою ЄС.
Щодо Директиви 2014/40/ЄС (Тютюнові вироби):
Аналог: Україна впроваджує систему відстеження та маркування (track & trace) тютюнових виробів за зразком ЄС, що передбачено нормами, які імплементують євроінтеграційні зобов'язання.
Суть: Включає запровадження унікальних ідентифікаторів та електронних систем для моніторингу руху продукції від виробника до споживача для боротьби з контрабандою.

Щодо Директиви 2011/64/ЄС (Оподаткування тютюнових виробів):
Аналог: Гармонізація ставок акцизного податку на тютюнові вироби та його структури з вимогами ЄС, що відображено в Податковому кодексі України.
Суть: Передбачає поступове підвищення акцизів до мінімальних ставок ЄС та структуру акцизу за видами виробів (сигарети, тютюн, тощо), як того вимагає Директива.
Таким чином, хоча прямих "аналогів" у вигляді окремих директив немає, Україна впроваджує відповідні положення через національне законодавство, зокрема закони про систему маркування та норми Податкового кодексу щодо акцизів, рухаючись до стандартів ЄС.

Постанова Кабінету Міністрів України від 17 січня 2025 р. № 34-р «Про схвалення Стратегії розвитку системи охорони здоров’я на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2025-2027 роках» зосереджує державну політику на таких ключових напрямах:
- Універсальне охоплення
- Забезпечення рівнго доступу населення до якісних медичних послуг через Програму медичних гарантій (ПМГ).
- Адаптація українських стандартів до стандартів ЄС.
- Ключові реформи та інновації 2026 року
- Скринінг Запуск національної програми 40+ щорічних скринінгів для осіб віком від 40 років (серцево-судинні захворювання, діабет, психічне здоров'я).
- Цифровізація: Запровадження «Електронного кабінету пацієнта» для вибору лікаря та зміни декларацій онлайн, а також перехід на «e-Ліцензію» для медичної практики.
Організація системи профілактики та лікування діабету в Україні
Система профілактики та лікування діабету в Україні базується на державних клінічних протоколах МОЗ, акцентує на профілактиці (дієта, рух, вага) для 2 типу, ранній діагностиці, залученні сімейних лікарів та ендокринологів, хоча існують виклики із охопленням та доступом до медичної допомоги, до сучасних методів лікування, особливо в умовах війни,.

В Україні використовують Уніфіковані клінічні протоколи та настанови, розроблені МОЗ
Наприклад:
• Наказ МОЗ №413 від 28.02.2023 року «Про затвердження Стандартів медичної допомоги «Цукровий діабет у дітей» (http://www.moz.gov.ua )
• Наказ МОЗ №1300 від 24.07.2024 року Про затвердження Уніфікованого клінічного протоколу первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Цукровий діабет 2 типу у дорослих» із змінами від 01.10.2024 року
Первинна ланка: Сімейні лікарі відіграють ключову роль у скринінгу та ранньому виявленні.
Спеціалізована допомога: Ендокринологи діагностують (аналіз на цукор, глікований гемоглобін - HbA1c) та призначають лікування, яке залежить від типу діабету (інсулін для 1 типу, таблетки/інсулін для 2 типу).

Організаційні аспекти та виклики
Державна політика: Програми, як "Доступні ліки", забезпечують покриття вартості деяких препаратів, але не завжди в повному обсязі.