КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ "ДЖІ ЕНД КЕЙ ПАРТНЕРС"

  • Home
  • Ukraine
  • Bilohorodka
  • КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ "ДЖІ ЕНД КЕЙ ПАРТНЕРС"

КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ "ДЖІ ЕНД КЕЙ ПАРТНЕРС" Великий досвід допомоги у реалізації гарантованих чин

Фахівці ТОВ “КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ДЖІ ЕНД КЕЙ ПАРТНЕРС» надають професійні, якісні та своєчасні юридичні послуги в сфері господарського, цивільного, сімейного, земельного, трудового, податкового та інших галузей права, успішно захищають інтереси своїх клієнтів у загальних та спеціалізованих судах усіх інстанцій. Також, фахівці ТОВ “КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ДЖІ ЕНД КЕЙ ПАРТНЕРС» готові прийти на

допомогу в організації і веденні бухгалтерського обліку.

ТОВ “КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ДЖІ ЕНД КЕЙ ПАРТНЕРС» надає як окремі послуги, так і комплексні.

Для прикладу, комплексні юридичні послуги для бізнесу можуть включати: послуги з ведення кадрового діловодства; послуги листування, послуги з оформлення та складання проектів договорів, послуги щодо внесення змін до установчих документів, послуги щодо переоформлення права власності на нерухомість, послуги щодо захисту прав та законних інтересів перед різноманітними контролюючими органами та кредиторами, у виконавчому провадженні, під час ліквідації та реєстрації суб’єктів господарювання, консультації з податкового, господарського, трудового, цивільного, земельного права тощо.

ТОВ “КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ДЖІ ЕНД КЕЙ ПАРТНЕРС» – це професійна команда, здатна забезпечити необхідні та доцільні послуги, необхідні для Вас.

Надаючи послуги фахівці ТОВ “КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ДЖІ ЕНД КЕЙ ПАРТНЕРС» перш за все проводять правовий аудит з метою досудового врегулювання спірного питання, а в разі відсутності можливості мирного врегулювання спору, вживають всіх дієвих заходів за для вирішення правової проблеми.

ТОВ “КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ДЖІ ЕНД КЕЙ ПАРТНЕРС» – це команда практикуючих фахівців, яка здатна надати Вам своєчасну допомогу.

, , , #джіендкейпартнерс, #юрист, #адвокат, #Київ, #юридичнадопомога

16/07/2021

УВАГА!!!

Відповідно до Закону України № 361-IX*, з 11 липня 2021 року по 10 жовтня 2021 року всі юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності законом, подають державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному Законом, та структуру власності.

Кого стосується?

Усі юридичні особи, щодо яких в Єдиному державному реєстрі мають міститися відомості про кінцевого бенефіціарного власника та які зареєстровані до набрання чинності Наказом про структуру власності. Тобто з 11 липня 2021 року по 10 жовтня 2021 року.

Які документи необхідні для подання даних щодо бенефіціарів?

Для оновлення в Єдиному державному реєстрі відомостей про кінцевого бенефіціарного власника державному реєстратору необхідно подати:
- заяву щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) - форма 2 або заява щодо державної реєстрації юридичної особи - громадського формування - форма 4;
- структуру власності за формою та змістом відповідно до Наказу про структуру власності;
- витяг, виписку чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні ї місцезнаходження, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент- нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, для фізичної особи - нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для фізичної особи - резидента.

Які строки підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника?

Перше щорічне підтвердження - у 2022 році, оскільки Положення про форму та зміст структури власності було прийняте у 2021 році.
До прикладу, якщо юридична особа зареєстрована 10 лютого, то обов'язок щодо подання документів відповідно до ст. 17-1 Закону № 755-IV**, у тому числі заяви щодо підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (форма 6), в неї виникає з 10 лютого по 24 лютого 2022 року.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання інформації!!!

Неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору передбаченої Законом № 755-IV** інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи відповідно до статті 166-11 Кодексу № 8073-Х*** тягне за собою накладення штрафу на керівника юридичної особи або особу, вповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), від 17 тис. до 51 тис. грн.

Готові допомогти у реалізації покладених чинним законодавством України обов’язків!!!
тел.: 380 44 209-78-01
електронна пошта: [email protected]

* Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення від 6 грудня 2019 року № 361-IX;
** Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV;
*** Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х.

17/05/2021

Водій несе відповідальність не лише за керування у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, а й за відмову від проходження огляду відповідно до

21/03/2021

Власник пошкодженого в ДТП автомобіля уклав із позивачем договір відступлення права вимоги, за яким він втрачає право вимагати від страховика та винуватця пригоди або від будь-якої іншої особи, що відповідно до закону несе відповідальність перед ним, відшкодування спричинених у ДТП матеріальних збитків. Натомість позивач зобов’язався відремонтувати транспортний засіб, отримавши відповідне доручення.

Позивач відремонтував автомобіль, проте апеляційний суд скасував постанову місцевого суду, якою винним у ДТП було визнано водія трамвая, і закрив провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Тож позивач просив суд зобов’язати відповідача відшкодувати йому вартість ремонту автомобіля.

Районний суд задовольнив позов, однак апеляційний суд це рішення скасував та відмовив у задоволенні позову, вказавши, що на момент укладення договору відступлення права вимоги будь-яких зобов’язань водія трамвая перед відповідачем ще не існувало, на час укладення договору не було визначено винну в ДТП особу. Отже, якщо майбутні відступлені вимоги не конкретизовані й не індивідуалізовані, то цей договір є неукладеним та не тягне за собою правових наслідків.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції, навівши таке правове обґрунтування.

Апеляційний суд виходив виключно з того, що з урахуванням положень статей 512, 514 ЦК України договір відступлення права вимоги може здійснюватися тільки щодо дійсної вимоги, яка існувала на момент переходу цих прав.

Однак він не врахував такого.

Сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК України).

За своєю суттю укладений між позивачем і відповідачем договір є змішаним, оскільки в ньому містяться елементи різних договорів.
У частині регулювання відносин між сторонами він є договором про надання послуг, тобто проведення ремонту пошкодженого транспортного засобу відповідача на певних умовах. Так, сторони погодили, що якщо суд визнає винним у ДТП відповідача та/або іншого учасника пригоди буде визнано невинним у вчинені адміністративного (кримінального) правопорушення за фактом ДТП, то відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачеві всі фактично понесені ним витрати у зв’язку з виконанням цього договору.
Отже, відповідач зобов’язався відшкодувати понесені позивачем витрати у зв’язку з виконанням цього договору.

У частині регулювання відносин між сторонами вказаний договір також є договором доручення, оскільки на виконання п. 6 договору для реалізації права відступлення вимоги відповідачем на ім’я позивача видана нотаріально посвідчена довіреність.

Окрім того, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Позивач виконав свої зобов’язання перед відповідачем, а саме: отримав нотаріально посвідчену довіреність, організував огляд пошкодженого автомобіля, відремонтував його й оформив документи для подання їх до МТСБУ.

У ст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право, – обов’язковість договору. Тобто з моменту укладення договору та виникнення зобов’язання його сторони набувають обов’язки (а не лише суб’єктивні права), які вони мають виконувати.

Постанова Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 199/1917/19 (провадження № 61-16444св20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/95532980.

21/03/2021

Зведений огляд судової практики КЦС ВС 2020: спори, що виникають із земельних правовідносин

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі No 209/5477/13-ц (провадження No 61-27184св18) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/87297866

Позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про припинення обтяження (зняття арешту) земельної ділянки не можна ототожнювати із схожим за змістом заходом забезпечення позову. Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі No 522/5505/19 (провадження No 61-19894св19) можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87115233

Закон не встановлює заборони на визначення емфітевтичного права на майбутнє, а договір емфітевзису повинен відповідати загальним положенням про договір, передбаченим статтями 407 – 412 ЦК України та статтею102-1 Земельного кодексу України. Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі No 693/26/18 (провадження No 61-44949св18) можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87985020

Власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні своєю власністю, зокрема земельною ділянкою, шляхом відновлення її до попереднього стану. Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 24 лютого 2020року у справі No 458/1046/15 (провадження No 61-976св18) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/ Review/87826679

У разі переходу права власності на об’єкт нерухомості у порядку спадкування право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об’єкти. Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі No 675/2372/16-ц (провадження No 61-29813сво18) можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88339086

Земельна ділянка, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста, на якій розміщено будівлю, право спільної часткової власності на яку належить кільком особам, може бути об’єктом продажу усім співвласникам об’єкта нерухомого майна, що на ній розташований. Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі No 583/3376/17 (провадження No 61-41263св18) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/88401574

Позбавлення особи власності, набутої за договором купівлі-продажу, укладеним з особою, якій на підставі судового рішення було видано державний акт на спірну земельну ділянку, є втручанням держави у право власника на мирне володіння його майном. Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі No 495/9473/16-ц (провадження No 61-32849св18) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/88339211

Земельна ділянка може надаватися для обслуговування житлового будинку (цілого) окремо кожному власнику незалежно від кількості співвласників такого будинку, але лише у разі, якщо будинок розділено на окремі домоволодіння, які мають окрему адресу. Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі No 560/1049/16-ц (провадження No 61-225 св18) можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/89732818

Систематична несплата частини орендної плати у відробітковій (оранка, культивація земельної ділянки) та натуральній (поставка соломи до садиби орендодавця) формі є істотним порушенням умов договору оренди землі та є підставою для його розірвання. Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі No 183/3653/16 (провадження No 61-26035св18 ) можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/90202412

Сплата заборгованості за договором оренди земельної ділянки не спростовує факту систематичного порушення умов договору, а отже є підставою для його розірвання.Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 31 липня 2020 року у справі No 479/1073/18 (провадження No 61-8798св19) можна ознайомитися за посиланнямhttp://reyestr.court.gov.ua/Review/90714381

Покладення на громадянина, зацікавленого у приватизації земельної ділянки, обов’язку проведення агрохімічної паспортизації земельної ділянки суперечить змісту статей 116, 118, 186, 186-1 ЗК України, Закону України«Про землеустрій». Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі No 287/587/16-ц (провадження No 61-35160св18) можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/91089291

Земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, в тому числі приватизації, лише у період з08 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року включно, вважається спільною сумісною власністю подружжя. У інших випадках таке майно належить до особистої приватної власності чоловіка або дружини, яка використала своє право на безоплатне отримання частини земельного фонду. Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі No 626/4/17(провадження No 61-29004св18) можна ознайомитися за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/91037301

Припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої в орендодавця земельної ділянки та передача права оренди на неї за розподільчим балансом іншій юридичній особі без згоди орендодавця свідчить про невиконання орендарем обов’язків, передбачених статтею 25 Закону України «Про оренду землі»та умов договору оренди землі, що є підставою для його дострокового розірвання. Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 14 вересня 2020 року у справі No 291/1009/18 (провадження No 61-7068сво19) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/91786723

Заява про застосування строку позовної давності може бути подана лише сторонами у справі чи їх представниками, а тому треті особи не мають право на подання такої заяви. Без заяви сторони у справі позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин. Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі No 509/3589/16-ц (провадження No 61-16895св18) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/92509703

Вимога про визнання договору оренди землі удаваним без застосування наслідків дійсного правочину не є ефективним способом захисту. Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі No 398/4220/17 (провадження No 61-4781св19) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/93793170
в

09/03/2021

🔎 https://news.dtkt.ua/law/appeal/67722
📌Якщо інформація була корисною ставте 👍 та поширюйте її серед друзів.

09/03/2021

🔥🔥Постанова ВП ВС від 18.12.2019 № 522/1029/18 (14-270цс19):
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87144996

⚡Ключові тези:
✔️65. Крім того, суд першої інстанції правильно зазначив, що висновок будівельно-технічного експертного дослідження 18 серпня 2014 року не може бути визнаний належним та допустимий доказом з огляду на наступне.
✔️66. Так, ст. 106 ЦПК України, передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.
✔️67. Частиною 6 ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
✔️✔️68. Разом з тим, у висновку будівельно-технічного експертного дослідження 18 серпня 2014 року не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду.
✔️69. Крім того, можливість складання висновку за зверненням учасника справи на момент складання вказаного висновку будівельно-технічного експертного дослідження передбачено ще не було, оскільки така можливість була передбачена з 15 грудня 2017 року - дати набрання чинності такими змінами до ЦПК України, в тому числі, в частині викладення ст. 106 цього Кодексу у вищевказаній редакції.
✔️70. Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
✔️✔️71. Ураховуючи те, що висновок експерта не є належним та допустимим доказом, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 не доведено, що майно, яке відчужувалось за вказаними спірними договорами купівлі продажу майнових прав, укладеними із відповідачами, є ідентичним майну, зазначеному в укладеному з нею договорі купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване майно від 25 березня 2010 року.

🤗Канал ЦДСП у "Telegram": https://t.me/cdoslidzennasp

Address

Вулиця Європейська, будинок 4, приміщення 244
Bilohorodka
08140

Opening Hours

Monday 09:00 - 18:00
Tuesday 09:00 - 18:00
Wednesday 09:00 - 18:00
Thursday 09:00 - 18:00
Friday 09:00 - 18:00
Saturday 09:00 - 15:00

Telephone

+380919531525

Website

Alerts

Be the first to know and let us send you an email when КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ "ДЖІ ЕНД КЕЙ ПАРТНЕРС" posts news and promotions. Your email address will not be used for any other purpose, and you can unsubscribe at any time.

Contact The Business

Send a message to КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ "ДЖІ ЕНД КЕЙ ПАРТНЕРС":

Shortcuts

Share

Category