13/05/2025
Громадський контроль – запорука безпеки на дорогах
Команда наших юристів розпочала активну правову ініціативу, спрямовану на виявлення та документування порушень у діяльності автошкіл та сервісних центрів МВС України, зокрема у сфері навчання водіїв та складання іспитів на право керування транспортними засобами.
Ми щодня отримуємо все більше сигналів про систематичне нехтування обов’язками щодо якісної підготовки водіїв. Це не лише правопорушення — це пряма загроза життю та здоров’ю учасників дорожнього руху.
Ми перевіряємо конкретні факти:
• імітації навчального процесу в автошколі;
• відсутності реальних занять з водіння;
• фальсифікації результатів іспитів;
• вимагання чи отримання неправомірної вигоди за допуск до іспиту або видачу посвідчення.
Звертайтеся до нас через захищені канали комунікації або електронну пошту, зазначену в описі сторінки. Ваша інформація допоможе:
розпочати офіційні перевірки діяльності окремих автошкіл та сервісних центрів;
притягнути винних до відповідальності;
зменшити ризики на дорогах, де часто перебувають водії, які фактично не проходили навчання або склали іспити за гроші.
Ми гарантуємо конфіденційність та юридичний супровід у разі необхідності.
Разом ми зможемо очистити цю сферу від зловживань і зробити українські дороги безпечнішими.
Правова основа надання інформації:
Закон України «Про доступ до публічної інформації» — це не просто формальність, а реальний інструмент контролю за прозорістю влади, витрачанням бюджетних коштів, ефективністю рішень.
Право на доступ до публічної інформації гарантується статтею 34 Конституції України та врегульовано спеціальним Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Знання своїх прав у цій сфері — запорука відкритості влади, прозорості рішень і недопущення зловживань з боку посадовців.
Згідно зі ст. 1 Закону, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Це можуть бути:
• акти, рішення, накази, протоколи;
• договори, кошториси, бюджети;
• статистичні дані;
• інформація про розпорядження майном;
• відомості про посадових осіб (посади, повноваження, розміри заробітної плати тощо).
Відповідно до ст. 5 Закону, доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію
Кожна особа має право вільно звертатися з запитом на інформацію незалежно від громадянства, статі, віку, соціального статусу чи інших ознак. Для цього не потрібно обґрунтовувати свій інтерес або причину звернення.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Запит на інформацію повинен містити:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Згідно зі ст. 20 Закону, відповідь на запит має бути надана:
• не пізніше ніж через 5 робочих днів з дня отримання запиту;
• у разі потреби в продовженні терміну — не більше ніж до 20 робочих днів (про що запитувач має бути повідомлений у письмовій формі);
• якщо інформація стосується життя чи здоров’я особи, стану довкілля або аварій — протягом 48 годин.
Відповідно до ст. 22 Закону, відмова в задоволенні запиту допускається лише у разі:
• розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
• інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 Закону;
• особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
не дотримано вимог до оформлення запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 Закону.
Відмова повинна бути вмотивованою і надана письмово.
Згідно зі ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, — тягне за собою відповідальність посадових осіб.
Відповідно до ст. 60 Конституції України, ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази, а у разі виявлення порушень кожен має право і навіть обов’язок повідомити про це відповідні органи або громадські організації.
Інформація щодо систематичного нехтування обов’язками щодо якісної підготовки водіїв допомагає:
• розпочати офіційні перевірки діяльності окремих автошкіл та сервісних центрів;
• притягнути винних до відповідальності;
• зменшити ризики на дорогах, де часто перебувають водії, які фактично не проходили навчання або склали іспити за гроші.
У світлі зростаючої активності громадян у сфері контролю за діяльністю державних установ, приватних структур та окремих посадових осіб, просимо повідомляти про відомі вам факти нехтування обов'язками щодо навчання керуванню транспортними засобами та факти корупції.
Важливо знати, як правильно та безпечно надавати інформацію про можливі правопорушення, зокрема — щоб ваші дії були законними, ефективними та захищеними.
Будь-яка особа — як фізична, так і юридична — має право подати заяву або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронного органу. Заява може бути усною або письмовою, в тому числі в електронній формі.
Відповідно до ст. 60 Кримінального процесуального кодексу України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим
Згідно з Законом України «Про запобігання корупції» (статті 53-53-8), кожен громадянин має право повідомити про факти корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення. Це можна зробити:
• безпосередньо керівництву установи;
• до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК);
• до правоохоронних органів (поліції, ДБР, НАБУ, САП тощо);
• через спеціальні електронні платформи (наприклад, онлайн-звернення на сайтах органів влади);
• через адвоката чи громадську організацію, яка спеціалізується на правовій допомозі.
Для того, щоб інформація була розглянута належним чином, у повідомленні слід зазначити:
• якомога точніший опис фактів (дата, місце, обставини);
• ПІБ або посаду особи, яка вчинила порушення (якщо відомо);
• документи, фото, відео, скриншоти або інші докази (за наявності);
• ваше ПІБ і контакти (якщо не анонімно).
https://www.facebook.com/profile.php?id=61576207912796&locale=uk_UA
